– На цих президентських виборах у нас рекордна кількість кандидатів. Як пояснити такий масовий похід у президенти? Може, варто було якісь жорсткіші вимоги запровадити? Вищу заставу чи підписи повернути?
По-перше, через вкрай низький рівень довіри до політичної еліти, до самої її верхівки, яка претендує на найвищу посаду в країні, ми не бачимо виразних лідерів. Це означає, що справді маємо шанс цю верхівку змінити. З іншого боку, саме страх цієї верхівки також є причиною "розмноження" кандидатів. В який спосіб? Дуже просто. Приклад – Порошенко. Штаби Порошенка зараз збирають по 9 комплектів документів для того, щоби подати кандидатури в ОВК від імені кандидатів у президенти. За законом, коли ви подаєте від кандидата в Президенти члена ОВК, він автоматично стає членом ОВК. Тобто у Порошенка є мінімум 9 технічних кандидатів. Думаю, деякі інші претенденти теж мають технічних кандидатів, щоб впливати на підрахунок голосів. Все це – лише вияв бажання цієї верхівки втриматись на посадах.
– Тобто значна частина прізвищ у виборчому бюлетені – це люди лише для того, щоб наповнити окружні виборчі комісії?
Це люди, якими чинна влада хоче контролювати хід виборів і фальшувати результати, аби не допустити змін. Це перше.
Друге. Попри все вибори – це справді шанс для країни змінити прогнилу верхівку, яка тримає суспільство в заручниках. І конкуренція в цій ситуації – це навіть добре. Коли ж ви говорите про обмеження – заставу підняти чи повернути збір підписів – то, повірте, для цієї олігархічної системи це взагалі не проблема. Будь-яка застава – не проблема. Роздати цим технічним кандидатам по 2,5 мільйони чи по 5 мільйонів, чи по 10 – для них без різниці. Я, навпаки, вважаю, що такі обмеження лише зменшили б шанси в нормальний спосіб цю прогнилу систему знести. Тому я не думаю, що ці вибори з такою кількістю кандидатів – це якась трагедія для України. Це, навпаки, шанс. Так, виборцям доведеться вникати, розбиратися, відсіювати, але це потрібна для всіх нас робота зараз – розібратися і проголосувати за переконаннями, за цінностями. А не споживати те і тих, кого нав’язують у свідомість через олігархічні медіа.
– Але коли нема довіри, процвітає популізм. Починається змагання обіцянок: вдвічі знизити тарифи, роздавати безплатні ліки… Популізм – це омана і зло. Як його подолати?
Насправді різновидів зла на цих виборах дуже багато. Перше зло – це гроші, які будуть давати для підкупу виборців. Це реальне і дуже небезпечне зло. І люди мали б усвідомити: якщо за кандидата пропонують гроші, саме за нього голосувати не можна точно! Бере чи ні виборець гроші – це на його совісті. Але купівля голосів – це найбільше зло, яке лише може зробити на виборах політик. Друге зло – це обіцянки чуда. Обіцяти якісь блага без розрахунків, без логічного обґрунтування – це також зло.
Є важливий нюанс: чинна влада слово "популізм" використовує як ярлик, який вішає на всіх, хто пропонує щось альтернативне, щось краще, ніж робить сама влада. Тому я би вживав просто слово "брехня", коли кандидат не може пояснити, як буде виконувати свою програму та чому його пропозиції вигідні суспільству.
І є ще третє зло – це коли нас тягнуть назад до Росії, коли розказують, що нам чужі європейські цінності. Це група проросійських кандидатів, які лише спекулюють на темі корупційності та олігархічності чинної влади, проштовхуючи потрібні їм і їхнім кремлівських господарям тези. На зразок: ми не станемо в Європі сильніші, давайте будемо самі по собі, не треба нам колективної безпеки і подібне. Ми завдяки таким уже були самі по собі і втратили частину наших територій.
І нарешті, ще одне зло – це сама оця олігархічна система. Це саме вона перетворює вибори на шоу. Це вона запустила велику кількість кандидатів, яким по барабану, яка застава. Це олігархи створили в країні систему кругової поруки і повного контролю за всіма інститутами влади, які взагалі нічого спільного не мають з демократією, з європейськими цінностями і захистом інтересів людей. Абсолютно нічого! Це керована ними система грабежу країни, яка позбавляє українців реального вибору і шансу на зміни. І її вони хочуть зберегти. Людей не чують, і варіантів лишається небагато: або лишатися і терпіти, займаючись виживанням, або втікати з країни. І те, що вже 7 мільйонів українців виїхали за кордон, – якраз результат цієї системи. Тому сама олігархія – також зло, і кандидати, які від неї йдуть на вибори, – зло.
І це одна з найбільших загроз, окрім агресора, для країни в цілому, тому що держава стає слабкою: найкращі люди виїжджають, вони не хочуть тут втрачати марно роки життя. Кандидати від олігархії нічого не будуть міняти взагалі. Що би на бордах вони не обіцяли – нічого цього не буде, бо вони самі є частиною цієї системи: і Порошенко, і Коломойський, і Ахметов, і Фірташ, і Льовочкін, і Пінчук, і всі їхні ставленики. Всі вони є вигодоотримувачами цієї системи, вона їх повністю влаштовує.
Отакі чотири типи зла ми маємо нині на цих виборах.
– Ви зустрічаєтеся з виборцями, спілкуєтеся з ними в соцмережах, бачите коментарі. Те, що нас розчаровує корумпований політичний клас, – це зрозуміло. А виборці, які ведуться на солодкі порожні обіцянки, не засмучують?
Мене багато що засмучує, звісно. І виборці також інколи засмучують. Але ми всі можемо робити те, що від нас залежить. І я розумію наших виборців, які знаходяться під постійним інформаційним тиском. Наше ж завдання – підштовхнути кожного виборця до самостійного мислення, до думки, що можлива інша точка зору на стан справ, відмінна від тієї, яку нав’язують олігархічні ЗМІ.
Наш виборець – це, як правило, люди, які мають освіту, які є думаючим середнім класом, людьми, на яких Україна тримається. Ми розуміємо, що дуже важко без телевізійних і фінансових ресурсів сьогодні перекричати тих, хто кричить, що пенсії і зарплати підніме в рази, знизить ціни на все, дасть бій корупціонерам, але самі на тій корупції ростуть і розцвітають. Читаєш деякі борди – і просто сам в шоці від того, наскільки все перекручено. Але я пропоную всім нам зараз дивитися глибше в причину, в корінь того, що відбувається, і спробувати зрозуміти: ну, як сьогодні маріонетка олігарха топить за те, що давайте олігархію знищимо? Це як? Він сам себе хоче знищити? Сам себе хоче викинути з системи, яка для нього основа основ: вплив на вибори, впив на політику, а через політику на економіку, на людей. Все – коло замкнулося. Він що, хоче від цього добровільно відмовитися? То чому він іде в політику? Хай не йде.
Дуже важливо на старті розібратися, хто є хто.
– Як ви хочете достукатися до людей? Білбордів Дерев’янка майже нема, на центральних каналах нема…
Є в цьому проблема. Є складність в донесенні інформації, це правда. Тут ми впираємося в бар’єри, виставлені системою, щоб не допускати альтернативи. Центральні олігархічні канали виставляють космічні розцінки, а деякі взагалі просто не пускають в ефір. Будь-яке просування в інших медіа також є платним. І тому наша робота зараз більше полягає в розбудові ідейної мережі людей, які відстоюють свої права, яких поки не чують, але які хочуть змінити країну. Нехай, можливо, ці люди сьогодні ще в меншості, але настане день, коли якість дасть кількість – і вони стануть більшістю.
– Ви зараз багато співпрацюєте з проактивними середовищами. Від середовища власників авто на іноземній реєстрації до захисників тварин. Свідома ставка на соціально проактивних людей?
Наша стратегія спрямована на ті спільноти, чиї цінності ми поділяємо. І ми не почали це день чи місяць тому. Співпраця і підтримка триває вже роками.
Так, з проблемою "євроблях" я познайомився три з половиною роки тому. Звернулися люди, в тому числі наші виборці, що от є така проблема і вона потребує врегулювання. Я почав розбиратися, що це таке, звідки взялося, чи справді проблема. З’ясував, що є певні прогалини в законодавстві. На той час вже була величезна кількість людей, які хотіли цю проблему вирішити. І вони прийшли не тому, що не хотіли платити. Вони сказали: дивіться, з нас деруть по 200-300-400-500 доларів хабарів, ми не хочемо їх платити, ми готові заплатити в бюджет, але ви нам поясніть, чому держава така глуха до нас, чому не хоче взяти ті гроші в бюджет і залишити нас в спокої? Як на мене, абсолютно здоровий підхід.
І тоді ми дуже довго намагалися переконати Ніну Южаніну і весь Комітет ВРУ з питань податкової і митної політики, що давайте знайдемо таке рішення, яке дасть можливість отримати "плюс" країні, а не корупціонерам. Я хоч не маю сам автомобіля на євроблясі, але в мене є старі машини, яким по 10 років, і вони в доброму стані. І якщо людина може купити недорого 10-річний автомобіль в прекрасному стані, то я не бачу тут проблем. Провладна пропаганда подавала цих людей як жадібних хитрих бариг. А насправді вони праві, вони говорили дуже прості правильні речі: давайте будемо платити гроші в бюджет і давайте порахуємо, скільки країна від цього отримає. І порахуємо економічний ефект. Бо чинний закон ставить фактично їх перед вибором: якщо не встиг у пільговий період розмитнити машину, припиняй нею користуватися. А підзаробиш – можеш купити автомобіль із заводів Порошенка, чи Святаша, чи Васадзе. У них крупновузлова зборка: вони тут машини збирають, завозячи їх по вузлах. Ви як громадянин завезти авто по частинах не можете, а їм можна. Вони так збирають тут китайські і російські машини. А українець каже: я не хочу купляти ні китайське, ні російське, ніяке інше лайно. Я хочу купити нормальної якості безпечний європейський автомобіль за адекватну ціну.
І який результат оцього їхнього закону, проти якого я голосував у парламенті? Люди не встигають вкластися в пільговий період розмитнення. Приблизно мільйон автомобілів не встигнуть розмитнитися. Тому коли ми порівнюємо їхній закон і наш, яким передбачено вартість розмитнення в 10% від вартості, то результат нашого, я вам гарантую, був би значно кращий. У перший рік розмитнилися б 99% машин, бюджет би отримав 14,5 млрд грн одразу, а далі ще 8,8 млрд від економічного ефекту, тому що вони всі будуть їздити. Загалом це 23 млрд в рік. Наш варіант – вигідніший для всіх, крім кількох олігархів в країні.
– Ви чи не єдиний кандидат, який всерйоз підтримав ініціативу зоозахисників. Навіщо це вам?
А ви даремно посміхаєтеся. Як не сумно, але в країні є цілі групи людей, які всерйоз хизуються тим, що знущаються з тварин чи вбивають їх. І притягнути їх до відповідальності майже нереально. Наші юристи ходили на суди проти догхантерів, ми бачили, як все відбувається.
Ми говоримо про те, що рівень жорстокості до тварин в країні зашкалює, і це не смішно. Тому що та людина, яка просто вбиває, катує, знущається над твариною, вона потім те саме може робити з людиною.
Активісти, які займаються боротьбою проти жорстокого ставлення до тварин, були на нашому з’їзді. Я розумію, що всім нашим модним великим партіям це до одного місця: вони займаються тим, як обманути пенсіонерів і роздерибанити ресурси. Ми ж хочемо підтримати активних людей, яких ніхто не чує. І ми також вважаємо, що жорстокість до тварин – це ганьба, якої не має тут бути.
– Ще одна з ваших пропозицій, які викликають дискусії, – це легалізація короткостволу, тобто дозвіл на зброю для громадян.
Ми говоримо про право на захист, виступаємо за те, щоби українець, який є здоровий, пройшов певне навчання, мав право придбати вогнепальну зброю і мав право на захист у своїй квартирі, в своєму будинку свого здоров’я й життя та життя своїх близьких. І це має бути законодавчо встановлено. Ми за те, щоби це право на захист українці мали.
Ми проти того, щоби зброя гуляла безконтрольно. Її сьогодні гуляє більше, ніж у будь-якій іншій країні, вона вся нелегальна. Коли ж українець буде мати законне право на захист, то в державі буде менший рівень злочинності. Це абсолютно точно і доведено світовою практикою. Візьміть навіть Молдову: коли вони впровадили право на захист і дали можливість мати вогнепальну зброю і захищатись, в них рівень злочинності зменшився в кілька разів! У нас рівень злочинності, на жаль, просто зашкалює.
– Ще одна яскрава незвична пропозиція, яка вирізняє вашу партію, – наголос на захисті прав жінок…
Чекайте-чекайте, чого незвична? "Воля" – це та партія, яка не говорить, а й робить. Ми завжди були за те, щоби в чоловіків і жінок були рівні можливості, щоби давати шанс жінкам реально реалізовуватись.
Партія "ВОЛЯ" з самого початку – це ідеальний приклад того, як жінки себе можуть реалізовувати в політиці. Подивіться нашу партійну структуру з самого початку – в Раді партії було 3 чоловіки і три жінки. В нас з самого початку практично був баланс 50 на 50. Зараз та сама історія, подивіться на нашу обласну раду: тут із 6 наших депутатів 4 жінки. Подивіться на інші наші ради: у нас є жінки-керівники фракцій і т. д. Тобто ми по своїй роботі і по своїй суті ту ідею підтримували з самого початку і давали можливість жінкам активним реалізувати себе максимально. Це не піар для нас, ми це робили, тому що вважали, що це правильно. Я особисто прихильник такої історії. Я вважаю, що жінки в нас дуже активні і їм треба давати можливість рухатись вперед. І ми будемо просувати ініціативу, щоби довести квоти представництва жінок до 50% на всіх рівнях влади.
Важливо зрозуміти: ці ідеї ніяк не суперечать родинним цінностям. Абсолютно. Навіть навпаки: коли держава створює умови для самореалізації жінки – це добре і для сім’ї, і для всього суспільства. Є відчуття гідності, відчуття потрібності. У жінок величезний потенціал дуже активно і добре працювати.
– Якого ви результату сподіваєтеся 31 березня?
Ми сподіваємося максимального результату. Ми сподіваємося розбудити якнайбільше людей, які точно хочуть щось у країні змінити. Якщо ми змиримося з вибором когось із тієї першої двійки, трійки чи четвірки, які людям "малюють" у рейтингах, маємо усвідомлювати, що олігархів влаштовує будь-хто з них. Більше чи менше. І вони розуміють, що все в них буде нормально: передомовляться, перегрупуються. В них все буде добре, але не в українців. І якщо українці будуть ставитися до виборів, як до змагання коней на іподромі, рахуючи, в кого більше чи менше шансів фінішувати першим, то нема чого тоді українцям жалітися на свою долю. Треба тоді визнати: ми маємо рівно те, на що заслуговуємо і що самі обрали.
Але зараз ми маємо шанс відкинути оце зомбування і втюхування "рейтингових кандидатів", маємо шанс влаштувати їм такий сюрприз, від якого система буде в шоці. Ми маємо шанс без революцій і протистоянь зламати систему. Просто треба голосувати не за чиїсь обіцянки і рейтинги, а за переконання, за цінності, за те, у що ми віримо і чого прагнемо.
Політична реклама