fbpx

"Зараз проходить суспільна трансформація насильства в силу", – психолог Галина Дичковська

Суспільство 08:41, 24.03, 2015

Українці психологічно дорослішають, діагностує психолог, філософ Галина Дичковська. Відмову від сили вона вважає радянським мазохізмом і відстоює думку, що міліціонери – то передовсім силовики.

Чи правоохоронці стоять на захисті прав людини, чи є інструментом в руках державної влади – обговоренню цієї теми фактично присвятили першу частину панельної дисикусії “Правоохоронці vs правозахисники: права людини в час війни”. Дискусію вчора провело у Івано-Франківську представництво проекту “Київський діалог” спільно з ІФОО “Комітет виборців України”.

Силу і насильство у проекції на роботу правоохоронців розмежувала психолог, філософ, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії ПНУ Галина Дичковська.

“В психотерапії є такий трикутник – переслідувач, жертва, рятівник. Ми всі живемо в такій динамічній схемі, де щодня кожен із нас виконує якусь роль із цих трьох. В одній ситуації ми є жертвою, в іншій  рятівником, десь – переслідувачем. По суті цей трикутник є інфантильним. Ці ролі зникають, як тільки між його учасниками починається діалог. Тоді починається справжня суб’єктність і відповідальність за себе. Якщо суспільство сприймає правоохоронців як переслідувачів, треба починати відкритий суспільний діалог”, – діагностувала Галина Дичковська.

За її словами, протиставлення “правоохоронці” – “силовики” походить з нашого радянського мазохізму, коли суспільство спеціально виховувалося так, щоби відмовлятися від сили.

“Сила у правоохоронців має бути. “Силовики” стосовно міліціонерів – це нормально, це супер, це класно. Це здОрово! – вважає пані Дичковська. – Однак силовики не повинні перетворюватися в насильників”.

Межа, за її словами, тонка. Але вловима.

“Визначається це просто – за тим, чи можете поділитися,  пояснює психолог. – Якщо ви можете поділитися своєю силою зі слабшим, то ви не насильник. Якщо вам вигідно, щоби хтось був слабкий і залежав від вас, і боявся вас, то тут уже йдеться про насильство”.

За суспільною домовленістю правоохоронці діляться своєю силою, коли залучають громадськість до спільного патрулювання, коли запроваджують Громадську раду при управлінні МВС тощо.

Дискусія зачепила глибокий пласт суспільної психології, вважає Галина Дичковська. Відтак слід відзначити, що в цей час українське суспільство стрімко змінюється – воно дорослішає. Саме зараз цей процес дорослішання проходить етап трансформації насильства, яке було в минулому, в силу.

“Для людини, яка пройшла досвід смерті, питання сказати начальнику правду чи не сказати вже не стоїть,  вдається до простих і зрозумілих пояснень фахівець.  У порівнянні з набутим досвідом це вже настільки не страшно, що люди зовсім по-іншому поводяться. Це психологічне дорослішання, здобуте тяжким досвідом. У цій трансформації насильства в силу, перетворення нас з об’єктів на суб’єкти, з дітей на відповідальних дорослих дорослішає все українське суспільство. Таке дорослішання необхідне нам усім. Хотілося би, щоби це проходило швидше  тоді було би успішним і наше суспільство, і кожен із нас”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: