п'ятниця, 21 вересня

"Завдання на 2018-й рік – не давати владі збожеволіти остаточно", – Юрій Андрухович

Письменник з Івано-Франківська Юрій Андрухович розповів, яке, на його думку, головне завдання маємо вирішити в найближчі 12 місяців та якого дива чекаємо від Року собаки.

Роздумами щодо завдань та прогнозів на наступний рік Юрій Андрухович поділився із "Дзеркалом тижня":

 Якщо у вимірі країни (а йдеться, мабуть, передусім про неї, бо вона в нас дуже проблемна), то її й наше завдання залишається в цілому незмінним  вистояти.

При цьому добре би враховувати, що з огляду на літочислення після 2018 року настане 2019-й, а це означає: до традиційних уже випробувань із зовнішньо- та внутрішньо-російського боку на повну силу додасться ще одне, не меншою мірою нищівне,  відкрита (мовчу про приховану) передвиборна боротьба, більше схожа на війну всіх проти всіх, безглузду й безжальну. Бажання втримати владу будь-якою ціною може переважити все інше  і "європейський прозахідний вибір", і тверезий практичний розум. Специфіка року, який минає, особисто в мене така, що своє стримано-позитивне ставлення до теперішньої влади ("А покажіть мені кращих за цих!") я останніми місяцями втрачаю в дедалі швидшому темпі й не можу виключити, що ближче до виборів (тобто вже наступного року) це ставлення мутує у свою протилежність: "Неважливо, чи кращі  аби лиш не ці!" 

Отже, завдання  запобігти цій екстремі як усередині країни, так і в собі самому. Не давати владі збожеволіти остаточно й увірувати в чарівну силу саме силових адміністративних інструментів  на зразок гумових київ та водометів. Собі теж не давати збожеволіти  і зберігати не тільки спокій, а й ясність розуму. Хоча би для того, щоб мій та іже зі мною вибір навіть у такій пекельно занедбаній ситуації був і рятівним, і оптимальним. 

Якого дива чекаю в 2018 році? Якщо я скажу, що виведення російської армії з наших територій, то покривлю душею. Боюся, що на це диво час у 18-му ще не надійде. Поразки Путіна на президентських виборах також не сподіваюся. Потроху перестаю сподіватися в'язничної посадки найвидатніших привладних корупціонерів  не тільки з влади теперішньої, а навіть і колишньої. Тим більше  посадки не тільки організаторів, а навіть і виконавців розправ над Майданом.

Тому мої уявлення про диво значно скромніші. Наприклад, важке протитанкове озброєння від США. Ну хоча б воно.

КОМЕНТУВАТИ