Журналістка Оксана Кваснишин, яка долає рак, поділиться своїм досвідом у мережі

Я в періоді так званих благодатних десяти днів перед хімією. Вважається, що критичним є третій та четвертий день після хіміотерапії. Мене ж "ковбасить" усі десять. Для мене навіть спеціальний графік намалювали. Перші десять днів – критичний період, коли падають усі показники і буває та-а-а-ак погано, що хочеться відмовитись від усього і хай буде, як буде. 
Але є і інші десять днів. Це коли ти можеш читати, вчити німецькі слова, ходити на прогулянки, щось писати, маєш апетит і твої аналізи повертаються до норми. 

Не знаю, що мені там колять, але у мене з’явився якийсь побічний ефект у вигляді нового захоплення – готування. Як тільки мені стає краще і можу ходити – я рвуся на кухню і… ой-ой, бідні продукти. Починається повний кулінарний розковбас. Останнє моє творіння на фото. Це – натуральні цукерки без цукру. Неймовірна смакота! Чула, що в Івано-Франківську відкрилась кулінарна школа. З задоволенням пішла б на навчання. Певно, так і зроблю, коли повернусь.

Але мушу бути ще тут. І я тут ще трохи надовго…

Цієї п’ятниці – чергові аналізи, бо у понеділок уже шоста хімія. Шоста! Буває, дивуюсь: як я це перейшла і не з’їхала з глузду? Три різних операції, стільки хімій, втрата волосся, зміна оточення, очікування результатів, стреси, страх, чужа країна і мова, відсутність грошей… Якби не всі ви – я б пропала. Лікарі кажуть, що, можливо, призначать ще сьому і восьму хіміотерапію, але я так сподіваюсь, що вони не знадобляться – аналізи покажуть. У будь-якому випадку мене ще чекає 17-разовий прийом "Авастину" через кожних три тижні. Вартість одного курсу – 1387 євро.

Думаю, час не соромитись і признатись ще в дечому… Протягом останніх півроку у мене була ще одна проблема: чим займатись далі? Така мотивація потрібна, аби людина хотіла ЖИТИ… Якраз із цим у мене був глухий кут. Нічого не хотілось, хоч трісни. А навіщо, якщо я все одно помру? Ну, хіба не дурепа? І так думають тисячі моїх товаришів по нещастю. Аби це все подолати, мені знадобилось довгих сім місяців. За цей час я збагатилась досвідом, яким хочу поділитись з іншими.

Зараз я почала дещо… Правда, почну із Facebook. Тут буде зібрана виключно оптимістична інформація, а не та, якою кишить інтернет: якщо у вас така-то стадія – ви проживете стільки-то, якщо така-то: не тратьте, куме, сили – спускайтеся на дно! Запам’ятайте: кожна людина індивідуальна! І кожен діагноз теж. Як відбитки пальців. Є пацієнти, які з першою стадією справитись не можуть, а є ті, хто видрапується і живе із запущеною роками… Моїй мамі лікарі давали всього півроку життя. Вона ж прожила три. І причиною її смерті було зовсім не онко… І таких випадків безліч!

В Україні з онкопсихологією туго. Та й лікарів, здається, таких немає. Я ж хочу, аби у людей була надія, аби вони не опускали рук, і розповім, як це можна зробити". 

Оксана подякувала всім, хто її підтримував і допомагав: 

"Люблю всіх вас! Дякую за все: за молитви, добре слово і кожну гривню! Тепер я розумію: Господь дозволив моє падіння і, сподіваюсь, ще має на мене якісь плани. Щастя всім вам! З повагою, ваша Оксана Кваснишин".

Нагадаємо, благодійна вистава "Берестечко" акторів з Дніпра зібрала у Франківську майже 30 тисяч гривень на лікування Оксани Кваснишин.

КУРС писав, що франківські театрали показали виставу "Оскар і Рожева Пані", щоб зібрати кошти на лікування журналістки Оксани Кваснишин та режисера Володимира Кучинського.

Читайте також: На онлайн аукціоні купили картину маленької дівчинки, яка малювала, щоби допомогти онкохворій журналістці Оксані Кваснишин