На позачергових виборах 2014 року прикарпатці обрали народних депутатів, які представляли у парламенті високогірний регіон та відстоювали інтереси своєї громади, пише “Перший Політичний”.
У Верховній Раді від Франківщини працювало сім депутатів-мажоритарників:
Олександр Шевченко, одномандатний виборчий округ №83 (Івано-Франківськ)
Михайло Довбенко, одномандатний виборчий округ №84 (Тисменицький, Тлумацький та частина Галицького району).
Віктор Шевченко, одномандатний виборчий округ №85 (Калуський, Рогатинський та частина Галицького району).
Анатолій Дирів, одномандатний виборчий округ №86 (Долинський, Рожнятівський та частина Богородчанського району)
Юрій Дерев’янко, одномандатний виборчий округ №87 (Надвірнянський район, частина Богородчанського, частина Коломийського районів).
Юрій Тимошенко, одномандатний виборчий округ №88 (Городенківський район, частина Коломийського району)
Юрій Соловей, одномандатний виборчий округ №89 (Верховинський, Косівський, Снятинський райони).
Показники відвідуваності
Для Верховної Ради України загалом та для народних депутатів Прикарпаття зокрема актуальною залишається тема відвідуваності. Присутність під час голосувань – це показник участі народного депутата у голосуваннях протягом пленарних засідань Верховної Ради України. Цей показник відрізняється від показників письмової та електронної реєстрації тим, що виявляє реальну присутність депутата у сесійній залі під час голосувань.
За даними електронної реєстрації, серед прикарпатських депутатів-мажоритарників найбільш активно відвідують парламентські засідання Віктор Шевченко (96%) та Анатолій Дирів (95%).
Показник присутності під час голосування Михайла Довбенка становить 93%, Юрія Солов’я – 92%.
Юрій Тимошенко та Олександр Шевченко відвідують пленарні засідання на 79% та 81% відповідно. Юрій Дерев’янко був присутній на 61% пленарних засідань Верховної Ради.
Чому іноді виникає така диспропорція показників відвідування за даними письмової та електронної реєстрацій, пояснюють у Комітеті виборців країни.
“Окрім письмової реєстрації, в парламенті також існує механізм електронної реєстрації. і часто їх дані можуть не збігатися. Адже часто можна спостерігати, як низка депутатів не лише голосують чужими картками, але й реєструють своїх колег-парламентарів у той час, як вони фізично відсутні у приміщенні під куполом”, – відмітив голова КВУ Олексій Кошель.
Участь у голосуванні
Втім, одним з найвагоміших критеріїв ефективної роботи обранців у парламенті експерти вважають показник участі народного депутата у голосуваннях протягом пленарних засідань Верховної Ради України.
І тут лідирує Юрій Соловей, він голосував у парламенті 14401 раз, а це 82%.
Також активними були Михайло Довбенко та Юрій Тимошенко, у них показник участі у голосуванні – 79% та 78% відповідно. Виконували свої обов’язки “наполовину” Анатолій Дирів та Юрій Дерев’янко – 57% та 53% відповідно.
Лідерами за рівнем нерішучості стали брати Шевченки – попри свою “номінальну” присутність у сесійній залі вони частіше не брали участі у голосуванні, аніж натискали кнопки “так”, “ні” чи “утримався” (у Віктора Шевченка це співвідношення 39% на 58%, а в Олександра Шевченка – 29% на 60%).
Це яскравий приклад того, що наявність картки у слоті ще не означає, що депутат голосував. Цю картку за нього могли вставити інші нардепи. Таким чином, обранці ігнорують свою законотворчу місію і не виконують свого прямого обов’язку, покладеного на них громадою Прикарпаття. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів.
Депутатські запити
Одним з інструментів діяльності народного депутата є депутатські запити. Нардеп має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
Найбільше депутатських запитів надіслав Юрій Дерев’янко – 181 запит. На другій сходинці Юрій Тимошенко із загальним показником 127 поданих запитів. Замикає трійку лідерів Юрій Соловей – він подав 81 запит.
За період VІІІ скликання Михайло Довбенко подав 76 запитів, Олександр Шевченко – 41 запит, Віктор Шевченко – 26 запитів і Анатолій Дирів – 16 запитів.
Серед поданих депутатських запитів найбільша кількість була спрямована до керівників міністерств і відомств – загалом 258 від прикарпатських депутатів-мажоритарників. Жодного разу депутати не надсилали запити Президенту.
Два депутати звертались до спікера парламенту – Юрій Дерев’янко – 7 разів і Михайло Довбенко – двічі. 171 раз депутати, які представляють в парламенті Івано-Франківщину, звертались до Кабміну, 47 разів писали запити Генпрокурору, 63 рази – місцевим органам влади.
Законотворча діяльність
Законопроекти, подані народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості парламентаря. При цьому, окрім кількісних показників, більш вагомим та показовим критерієм оцінки ефективності роботи народних обранців є якість прийнятих ініціатив та пропозицій.
За час VIII скликання Верховної Ради України серед депутатів найбільше долучилися до розробки законопроектів Анатолій Дирів (215), Михайло Довбенко (200) та Юрій Дерев’янко (193). На четвертій сходинці Юрій Соловей (133), йому поступається Олександр Шевченко(114).
Найменш активними виявились Юрій Тимошенко (97) та Віктор Шевченко (86).
Проте з 1031 законопроекту тільки 118 стали чинними актами. Найефективніше в цьому плані працював Юрій Соловей – 17%, показник Анатолія Диріва – 16%. Найгірший результат у братів Шевченків: у Олександра 7%, а у Віктора – лише 2%.
Виступи депутатів
Одним з аспектів діяльності народного депутата є також участь в обговореннях питань порядку денного засідань Верховної Ради України. Так, «найбільшим оратором» за час набуття депутатських повноважень виявився Юрій Соловей. Він брав слово 260 разів, 147 разів виступав з місця і 113 – з трибуни.
Другу сходинку займає Юрій Дерев’янко – 168 виступів. Наступними на черзі стали Михайло Довбенко (97 виступів) та Юрій Тимошенко (79). Олександр Шевченко мав всього 8 спроб обговорень.
Найнижчі показники у двох депутатів: Анатолій Дирів брав слово всього двічі, а Віктор Шевченко – 4 рази. Причому ці депутати не скористались своєї “хвилиною слави”, а передавали слово колегам. Зокрема, Віктор Шевченко передавав право виступу Олегу Мусію та Ірині Констанкевич, а Анатолій Дирів – Андрію Тетеруку та Геннадію Кривошеї.
Підсумовуючи, можна відмітити, що депутати-мажоритарники від Прикарпаття демонструють високі показники відвідуваності (як під час письмової реєстрації, так і реальної). З початку каденції Верховної Ради VІІІ скликання обранці подали 548 запитів, долучилися до розробки 1031 законопроектів та проектів постанов, 618 разів брали участь в обговоренні питань порядку денного засідань Верховної Ради України та 70 645 разів голосували.
Загалом, за майже 5 років роки роботи у парламенті найвищі показники депутатської активності продемонстрував Юрій Соловей (найбільше голосував, найчастіше виступав, законотворчі ініціативи ставали чинними актами у 17% випадків).
Найсумлінніше відвідують пленарні засідання Анатолій Дирів та Михайло Довбенко, найбільше запитів написав Юрій Дерев’янко та Юрій Тимошенко.
“Аутсайдерами” за більшістю показників стали Віктор та Олександр Шевченки (не голосують у понад 50% випадків, подали найменше запитів, найменше законопроектів стали чинними актами, виступали у Раді менш як 10 разів).
На правах реклами