Карантин приніс багато змін у вищу освіту. Особливо болючими вони були для медичних університетів, адже неможливо підготувати лікаря лише дистанційно. Втім, навчання треба продовжувати. В ІФНМУ розповіли, як в умовах карантину працює кафедра хірургії № 1.
У 2020-2021 навчальному році викладачі кафедри долучилися до організації навчального процесу в дистанційному форматі. Щодня проводяться заняття на платформі Microsoft Teams з вітчизняними та іноземними студентами. Викладання невідкладної хірургічної патології обов’язково передбачає значну частку практичних навичок. Тому на сайті кафедри створені навчальні відеолекції, фільми з технологією операційних втручань, напрацьована добірка матеріалів з інших ресурсів інтернету.
«Нині клінічна база кафедри, що знаходиться в міській клінічній лікарні № 1 по вулиці Матейка, працює в напруженому режимі. Працівники кафедри і хірурги відділення чергують, консультують, оперують пацієнтів, — розповідає генеральний директор лікарні Тарас Василик. — Лікарня поділена на дві зони, має два окремих приймальних відділення: для пацієнтів з COVID-19 та для неінфікованих пацієнтів з невідкладною хірургічною патологією. Робота є для всіх лікарів, і її багато».
«Хірургічне відділення постійно заповнене, адже до нас по невідкладній хірургії поступають не тільки пацієнти з міста, а й з навколишніх районів, – розповідає завідувач кафедри хірургії № 1 професор Сергій Василюк. – Особливістю чергувань під час пандемії є велика частка пацієнтів із задавненою патологією, яка вимагає висококваліфікованої хірургічної допомоги. Реалії такі, що вся система охорони здоров’я нині орієнтована на COVID-19. Людям з іншими захворюваннями складно потрапити на візит до вузького спеціаліста, який зможе встановити правильний діагноз. Тому другою клінічною базою кафедри є медичний центр «MEDHOUSE», де ми можемо проводити прийом пацієнтів, виконувати невеликі за об’ємом операції та вести навчальний процес».
Під час проведення клінічних обходів професора в хірургічному відділенні викладачі в онлайн-режимі залучають до них студентів четвертого курсу медичного факультету. Навчання включає системне обговорення цікавих клінічних випадків. За останній місяць операційна бригада у складі професорів Сергія Василюка та Андрія Гуцуляка, доцента Олександра Пруднікова, лікаря-інтерна Михайла Тиводара, анестезіолога, завідувача відділення інтенсивної терапії Любомира Боднарука виконала вже кілька складних високотехнологічних операцій на підшлунковій залозі.
Останній випадок – це колега-медпрацівник, яка два роки тому була прооперована з приводу гострого панкреатиту. У хворої розвинувся хронічний панкреатит з вираженим больовим синдромом та полікістозним ураженням тіла та хвоста підшлункової залози. Попри постійне дотримання суворої дієти та неодноразове стаціонарне лікування пацієнтка страждала від сильного болю в животі, а медикаментозна терапія не давала ефекту. Залишався єдиний шлях – складна операція, з якою хірурги кафедри блискуче впоралися. Хворій виконали поздовжню панкреатоєюностомію на Ру-петлі з ліквідацією кісти тіла та резекцією хвоста підшлункової залози. При цьому було збережено життєво важливий орган – селезінку. Це було особливо складно зробити в умовах фіброзно-змінених тканин після перенесеного гострого панкреатиту та тривалого перебігу захворювання.
Ще один клінічний випадок, розбір якого має важливе значення для навчання майбутніх хірургів, – це старший чоловік, якому майже рік не могли встановити причину постійного болю в животі. Хвороба виявилася настільки запущеною, що у пацієнта почали відмовляти нирки, зникла сеча. Він потрапив на прийом до професора-уролога Дмитра Соломчака, який запідозрив ускладнену пухлину товстої кишки та негайно спрямував його до спеціалістів кафедри хірургії № 1. Операційна бригада у складі професора Сергія Василюка, лікаря Михайла Вайнагія, лікаря-інтерна Ярослава Свирида та анестезіолога, кандидата медичних наук Ярослава Поповича розпочала операцію з видалення пухлини вже через кілька годин після поступлення пацієнта. «Якби він запізнився до нас хоча б на добу, ми б не змогли нічого зробити. Пацієнт загинув би від кишкової непрохідності», – говорить професор Василюк.