«Допоки наш народ об’єднаний – нас ніхто ніколи не переможе» – «Кінолог», стрілець 74 батальйону.
«Кінолог» щойно прийшов з «нуля» – помитись, відпочити трохи, а потім – знову на “нуль”. В такому режимі вже більше року живе він та його бойові побратими тут, на Запоріжжі. Каже, що зараз набагато спокійніше: «відколи почався контрнаступ, стріляти стали менше. Раніше кожен день обстрілювали нас – з мінометів, гранатометів, СПГ – вдень і вночі не було спокою. Зараз легше дихати стало».
Свій позивний отримав від бізнесу, яким займається: має в Яблуневі, що на Косівщині, приватний кінологічний центр, де з 2005 року навчає собак.
«Це для мене і хобі, і робота водночас. Я з дитинства люблю собак. Коли пішов на строкову службу в армію, тато з мамою порадили іти в кінологічний центр біля Львова – там мене навчили поводитись з собаками. Після демобілізації вирішив зайнятись кінологічним бізнесом. У мене є ліцензія, я видаю сертифікат, грамоту після підготовки собаки. Маю 4 вольєри вдома, крім того, виїжджаю на виїзди для дресирування собак. В мене тренуються як приватні собаки, так і державні – маю договір з МНС. Мої собаки залучаються до пошуку людей в Карпатах», – розповідає він.
«Кінолог» каже, що при тренуванні собак він використовує харчову методику, тобто підбирає їжу, яка найбільше подобається собаці, і таким чином дресирує її. На підготовку собаки 1 ступеня в нього іде 2-3 тижні, після цього вона може виконувати прості команди – сидіти, лежати, фас, стоп, охороняти будинок. На найскладніший 3 ступінь – пошук наркотиків та зброї – іде пів року.
«Коли почалася АТО, я пішов до військкомату – хотів воювати, але мене не прийняли через донецьку прописку, мабуть, не довіряли, – розповідає далі «Кінолог». – Я родом з Горлівки Донецької області. На Франківщині живу з 2009 року – тут я одружився і переїхав сюди. 24 лютого 2022 року я прийшов добровільно до військкомату, і мене цього разу прийняли – з того часу я стрілець стрілецької роти».
«Я вам хочу чесно сказати, – продовжує, – на Донбасі велася страшенна пропаганда, інформаційна війна проти нас. І я теж, певною мірою, її жертва. До служби в армії я теж частково вірив у цю маячню, що на заході України буцімто живуть якісь бандерівці і дармоїди, яких кормить Донбас, – все за кремлівською «методичкою». Нам з дитинства промивали мізки цим: така була політика – розділити нас, українців. Строкову службу служив на Львівщині, трохи поїздив регіоном і відразу зрозумів, що це все брехня і неправда, що люди тут прекрасні, не існує ніяких бандерівців. Вірніше, вони існують – тепер бандерівець я сам, моя жінки та мої діти. Ніяких обстрілів Донбасу всі ці 8 років АТО не було – я вас запевняю. Це повна маячня. Я ж постійно спілкувався з друзями. Це була вигадка російської пропаганди. І нам, після визволення цих територій, потрібно буде боротися з нею, щоб люди перестали вірити кремлю і стали лояльними до України», – ділиться косівчанин.
«У мене двоє дітей – 8 та 13 років, вони мене чекають вдома і дуже хочуть поїхати на малу батьківщину тата – в Горлівку. Після нашої перемоги я повезу їх туди і покажу, де народився, ми проїдемся там машиною з українським прапором», – на завершення «Кінолог» показує прапор з автографами побратимів.
