Скасування депутатської недоторканності підтримала більшість нардепів, інформує 24 канал.
З нагоди голосування за скасування недоторканності до Ради прийшов президент Володимир Зеленський.
“В Україні вже давно існує двигун політичного життя: депутати обіцяють зняти недоторканність, потім провалюють голосування, потім забувають про це. А далі – знову по колу. Проте цьому механізму пора відправитися на звалище історії”,
– заявив гарант перед історичним голосуванням нардепів.
Він наголосив: згідно з новими конституційними змінами, депутати не нестимуть відповідальності за політичні рішення, за голосування чи будь-які публічні виступи. Йдеться лише про кримінальну відповідальність нардепів.
Закон про зняття недоторканності з депутатів набере чинності з 1 січня 2020 року.
Скористатися правом монобільшості у випадку скасування недоторканності нардепи від “Слуги народу” не могли. Їх кількість у парламенті становить 254 мандати, проте законопроєкт мав отримати конституційну більшість у щонайменше 300 голосів у другому читанні.
До речі, у першому читанні за законопроєкт проголосували 363 депутати. Воно відбулося у перший день роботи нового парламенту 9 скликання – 29 серпня. Тоді за скасування імунітету проголосували майже усі депутатські фракції, група “За майбутнє” та усі позафракційні депутати.
Законопроєкт про зняття депутатської недоторканності ще до Ради 8 скликання вніс п’ятий український президент Петро Порошенко.
Як інформує “Радіо Свобода”, зі статті 80-ї Конституції України виключать положення, яке гарантує парламентарям депутатську недоторканність і неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності без належної згоди Верховної Ради.
Конституційний Суд України у червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.
Водночас Конституція й надалі гарантує, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Що таке депутатська недоторканність?
Недоторканність – це юридична гарантія правового статусу окремих категорій осіб, зокрема і депутатів, що полягає в захисті від примусу, який міг би бути застосований за звичайних обставин.
Недоторканність може розрізнятися за тим захистом, який вона надає своїм носіям, часом дії, силою, підставою виникнення тощо.
В Україні депутатська недоторканність фактично є необмеженою, а самих парламентарів без погодження Ради не можна затримувати навіть на місці злочину.