Треба зазначити, що і в 2014 році до ВРУ пройшло чимало молодих і нових. В Самопочі, БПП, в Батьківщині. Але вони загубились в Раді. Окрім полум’яних виступів з трибуни, з екранів телевізорів чи на преспоінтах, вони мало що змогли зробити, щоб закласти новий законодавчий фундамент для розвитку країни. І багато з них швидко стали “молодими старими” – молодими за віком, але такими ж фальшивими демагогами, як і представники старої гвардії.
Тому дуже важливо, щоб в складі нової Ради був кістяк тих, хто має не тільки бажання змін, але й успішний досвід боротьби з системою. Саме таку команду сформував Володимир Гройсман, який сам є молодим лідером з унікальним досвідом, який реально започаткував більше системних змін, ніж будь-який інший прем’єр за роки незалежності і який сам каже: я почав змінювати систему, але системі не вдалось змінити мене.
Саме фракція “Українська стратегія Гройсмана” (УСГ) може стати в новому парламенті центром, навколо якого згуртуються усі прогресивні сили парламенту. Важливо підтримати саме цю силу, а не просто додати 1-2% одній з нових сил, що дозволить їм завести ще декілька, часом випадкових людей з другої-третьої десятки.
Якщо поглянути на оприлюднені прізвища політичних сил на дострокові вибори у Парламент, складається враження що:
· Партія Порошенка – ставка на Львів, військові, кримські татари і керівники ради.
· Партія Вакарчука – ексрадники й заступники міністрів, громадські активісти.
· Партія Зеленського – керівники передвиборчого штабу, знаменитості.
· Партія Смешка – генерали, депутати “Самопомочі”.
Лише перша десятка партії Гройсмана максимально охоплює всі головні сфери життєдіяльності і не має перегинів в бік військових, антикорупціонерів чи своїх штабістів.
До речі, Вакарчук старший за Гройсмана на три роки і встиг побувати в Парламенті майже рік, практично без жодних результатів! У той час Гройсман виводив своє місто з кризи! А розмови про старих чиновників дивно чути від того, хто має таких же молодих замміністрів з уряду Гройсмана, як і сам Гройсман, хіба, може, менш ефективних.
Чому різні кандидати згуртувалися проти Гройсмана? Тому що він реально змусить працювати і нових, і старих.
Він суперник для кожного, тому що Гройсман реально один з найсильніших українських політиків, і усі хочуть скористатись ситуацією, щоб спробувати його вибити.
Політична реклама