Богдан Федорук (Панда) – розвідник 10-ї ОГШБ “Едельвейс”. Чоловік з Майдану став добровольцем на захист України. В перший день повномасштабного вторгнення повернувся до війська.
Богдан Федорук – з Коломийщини. На війні з 2014 року. Зголосився добровольцем на захист України одразу після Революції Гідності. Тоді було йому 26 років. Служив у 128 гірсько-штурмовій бригаді під командуванням Василя Зубанича разом із коломийськими побратимами. Має бойовий досвід у Дебальцевому, виходив з оточення. Каже, що там було легше, ніж тепер у Бахмуті.
Після виходу з Дебальцевого Богдан Федорук демобілізувався. У резерв став за місцем проживання – в Коломиї. З побратимами перейшли резервістами в 10-ту гірсько-штурмову, яку формував генерал Зубанич. Працював будівельником, розповідає про бійця Фонд підтримки гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
В перший день повномасштабного вторгнення зв’язався з побратимами. “Всі зразу докупки. І почесали! Починали з Волині, звільняли Київщину”, – буденно говорить про війну Федорук.
Позивний – Панда Кунг-фу. Більше року бригада захищає територію на Донеччині. “Ми входимо в п’ятірку найсильніших бригад у ЗСУ, – каже про “едельвейсів” Богдан Федорук. – Бригада мужньо стоїть в обороні. Блискуче виконує роботу. Підійшли – виконали завдання – відійшли…”
“Був Сєвєродонецьк, Врубівка, Миколаївка, зараз Спірне, Берестове, Білогорівка. Тяжкий напрямок. Бригада мужньо стоїть. Досвідчені командири. Бійці ростуть, стають сержантами, командирами”, – небагатослівний розвідник.
Нещодавно офіцерське звання отримав і Богдан. Очолює взвод. Каже, що за цей час склалися традиції не тільки в бойовому підрозділі. “Наші дружини створили таку саму групу, як і ми. Всі наші дружини спілкуються. Традиції є і у взводі, і в кожній групі. На цьому все й тримається”, – усміхається Федорук.
“Я бачу перемогу в нашій силі”, – каже розвідник.
