Ґао Марія-Ніколь має лише 5 рочків, ходить у дитячий садок, але вже навчає однолітків однієї з найскладніших мов світу.
Від початку карантину дитина щоденно записує відео, де навчає китайських слів та типових фраз для спілкування. У цих коротких відео Ніколь рахує, танцює, співає, розповідає про тварин, кольори, національні страви, розказує казки, ходить з друзями у гори та багато іншого, пише ВВС.
”Люди кажуть, що на карантині їм сумно і вони не мають чим зайнятися. А для мене це найщасливіші дні. Я тепер весь час спілкуюся з мамою і не ходжу в садок. На карантині можна зробити те, чого ніколи не робили, але завжди хотіли. Ось, наприклад, ви можете вивчити китайську мову”, – розповідає Ніколь.
Ніколь живе в Івано-Франківську. З гордістю називає себе гуцулкою, хоча й наполовину китаянка. Її вважають наймолодшим носієм китайської мови на Прикарпатті.
Окрім китайської, дитина спілкується англійською. Трохи знає німецьку, французьку і польську. Тому інколи на уроках чути слова іншими мовами.
Ніколь сама вирішує, про що розповідатиме на своїх уроках: сама обирає тему й наповнює сюжет змістом. А ще часто використовує ігрові методи для навчання.
Ці відео знімає на телефон її мама. Мама ж їх і монтує.
”Вона сама захотіла проводити такі уроки. Я попереджала, що буде важко і не завжди буде бажання це робити. Але вона пообіцяла мені, що буде робити їх, аж поки карантин не закінчиться”, – розповідає мама Ніколь Ірина Ілійчук.
За її словами, донька записала вже понад 30 відео. Деякі записали з першого разу, інші доводилося перезнімати декілька разів.
Ірина Ілійчук викладає китайську в ПНУ. У 2019 році вона увійшла в десятку найкращих викладачів китайської мови в Україні.
Вона здобула освіту в Китаї, навчалася в місті Ухань – саме там вперше зафіксували спалах коронавірусу.
Батько Ніколь – китаєць, він з міста Харбін. Бабуся і дідусь Ніколь – медики.
Ніколь розповіла, що вірус не зачепив її китайських родичів, але вона за них дуже переживає.
Китайські родичі з задоволенням дивляться уроки онучки. Кажуть, це єдиний позитив за останні кілька місяців. Вона допомагає їм переключитися і легше перенести пандемію.
Батько Ніколь, який зараз мешкає в Китаї, спочатку був проти таких уроків доньки. В Китаї неохоче показують своїх маленьких дітей на широкий загал – бояться “злих очей”. Але коли він зрозумів, що дівчинка сама хоче це робити, – дозволив.
Спочатку відеоуроки від Ніколь були розраховані на дітей. Її мама публікувала їх на своїй сторінці у соцмережі. А потім розсилала через вайбер дітям, які разом з донькою ходять в садок. Ніколь важливі були коментарі, вона їх уважно читала і раділа. Але потім уроками зацікавились дорослі – колеги Ірини, друзі, незнайомі люди. Почали писати схвальні відгуки.
Навіть коли вона з мамою поїхала до ще одних дідуся і бабусі у Верховину, Ніколь не залишила вчителювання, ба більше, взяла собі в помічники двоюрідних братів.
”Ми розповідаємо про наші звичаї: малюємо крашанки, печемо паски. І перекладаємо це на китайську. Я хочу, щоб всі дізналися, як у нас гарно”, – каже дівчинка.
Ніколь і сама вчиться – займається арифметикою онлайн. А ще готується до першого класу – у серпні їй виповниться 6 років, тож скоро піде до школи.