У Рогатині для пораненого захисника Романа Крашевського, який на війні втратив ногу, переробили комунальний будинок. З ініціативою створити дім для воїна до міського голови Рогатина звернулися громадські активісти і побратими військового. Справу підтримали десятки мешканців громади. І цими днями захисник в’їхав у своє житло, яке враховує всі його потреби.
Історію “Дому для воїна” розповіли на сайті Рогатинської міськради.
Роман Крашевський повертав ключ у замку свого нового дому. У погляді його побратимів в цю мить читалась цікавість: «Які ж емоції зараз у Ромчика?».
Двері відчинилися, за ними – гарно відремонтовані коридор, вітальня, спальня, кухня і санвузол… На обличчі Захисника, який з дня важкого поранення пройшов дуже багато болю, з’являється усмішка. «Не очікував, щоб аж так. Люди, я знімаю перед вами шапку», – мовив Роман, опускаючи кепку на коліно.
Багато старань було вкладено у дім для воїна. Його можна назвати «народним будівництвом», бо його реконструкція та облаштування складається із десятків історій людської доброти.
«Коли ми почули про поранення Романа Крашевського, то вирішили подбати про затишний дім, куди він повернеться з лікарняних палат. Оселя, де він мешкав, не пристосована для візочка… Тож виникла ідея стосовно нового будівництва. Але це потребувало великих коштів, – пригадує В’ячеслав Жовнір, командир відділення 1 механізованого батальйону 14 ОМБР, в якому у 2020-му служив Крашевський. – Активна громадськість Рогатинщини, серед яких волонтери, представники ліцею «Гімназія ім. Володимира Великого», пан Іван Покришка та інші небайдужі краяни, звернулися з цим питанням до міського голови Сергія Насалика. Він підтримав справу».
За рішенням виконкому нежитлову будівлю на вул. Галицькій у Рогатині, що знаходилась на балансі міськради, було переведено у житлову. З місцевого бюджету було виділено кошти для перенесення електричного лічильника, ринв, ремонту даху, підведення води й каналізації, до цього їх тут не було, продовжує Жовнір.
Після підготовчих робіт колесо підтримки закрутилося: збори коштів, матеріали, знижки на вікна і двері, подаровані меблі, техніка. Облаштування пандуса, ванної кімнати, ремонт всередині будинку. Сила-силенна людей навколо долучилась до ініціативи.
Майже перед завершенням робіт мама ще одного захисника привезла кухню, ліжко, диванчик, крісло…, щоб «дім цей не зустрічав дитину без меблів». Та на запитання: «Від кого це все?» просто скромно додала: «Хай добре служить Роману і Бог береже його в цій оселі».
“Щиро вдячний землякам, які не забули про мене, про тих воїнів, котрі віддають своє здоров’я і життя, – каже Роман Крашевський. – Війна ще триває. Тому зрозумійте мене правильно: хлопці там, на передовій, хочуть відчути, що тут є справжній тил. Вони хочуть відчути, що їх не забули, вони не самі там. Ще раз вдячний кожному, хто долучився. Слава Україні!».
