fbpx

На Калущині кілька сіл п'ють забруднену токсинами воду

Суспільство 14:48, 25.10, 2019

В Івано-Франківській області, біля Калуша, кілька сіл споживають неякісну воду, яку забруднюють хвостосховища і солевідвали Домбровського кар’єру.

Про це перед нарадою, присвяченою техногенно-екологічній ситуації на території Калуського гірничопромислового району, повідомив доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професор Едуард Кузьменко, пише Укрінформ.

«У селах біля Калуша забруднена вода. Мешканці п’ють воду, а насправді вона забруднена токсичними речовинами. Для них це катастрофа? Так. Ідеться про села Сівка Калуська, Голинь, Кропивник, околиці Калуша… Я боюсь підйому рівня розсолів на Домбровському кар’єрі і забруднення Лімниці. Хвостосховища і солевідвали загрожують і забруднюють уже десятки років підземні води і ґрунти. Вони є загрозою для Лімниці та Дністра», – розповів Едуард Кузьменко.

Він зауважив, що у 2013 році був складений кошторис на увесь комплекс моніторингових досліджень і підготовку інформації для проєктування заходів. Тоді ця сума становила 7,5 млн грн, потім її перерахували і вона сягнула 30 млн грн. Пізніше на необхідні роботи скерували близько 3,5 млн грн – і через певний час у зв’язку з відсутністю коштів дослідження призупинили.

Своєю чергою голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль зазначив: «Наше завдання – зібрати докупи всі наукові матеріали й інформацію, яка існує, визначити юридичний статус цих територій, бо там все заплутано, а вже тоді рухатись у бік фінансів».

Він додав, що про відселення людей із сіл поблизу Калуша не йдеться. Втім, ситуацію у Калуському гірничопромисловому районі Шмигаль вважає проблемою №1 на території Західної України.

«Так, люди б’ють на сполох, і ми розуміємо, що це місце екологічної катастрофи, яке залишилось нам у спадок від Радянського Союзу, і з цим треба дати лад. Насамперед треба мати основу, з чим працювати. Будемо слухати науковців, залучати депутатів усіх рівнів і тих, хто зможе нам надати допомогу… Роки йдуть, природа робить свою справу – частково рекультивує цю територію, а тому треба підходити до цієї проблеми дуже обережно. Треба, по-перше, відновити всі спостереження, які зупинені останні п’ять років, і ми не знаємо, що п’ють люди і чим дихають, зважити на нові технології… а тоді ухвалювати рішення», – сказав Шмигаль.

Він запропонував запозичити досвід німецьких фахівців у цьому питанні.

«Сьогодні ми побачили картинку Стебника (місто у Львівській області. — Ред.), де з’явилося провалля на 50 м у глибину і 300 м у діаметрі. Ці загрози існують у будь-якому районі, де є соляні шахти… Німецькі колеги нам сьогодні презентували можливість використання сейсмічних технологій для дуже точного прогнозування, де і коли можуть статися такі провалля. Це допоможе нам убезпечити людей, які проживають на такій території», – зазначив Шмигаль.

Домбровський кар’єр та полігон гексахлорбензолу на території Калуського гірничопромислового району вважають найбільш небезпечними для довкілля регіону. Одним зі шляхів розв’язання проблеми науковці називають відновлення виробництва, яке діяло на цій території у 60-х роках.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: