Про це повідомляє прес-служба НКРЕКП, передає Економічна правда.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, констатує, що протягом перших трьох місяців після запровадження нової моделі ринку електричної енергії зріс дефіцит пропозицій електричної енергії на ринках “на добу наперед” та на “внутрішньодобовому”.
“За інформацією учасників ринку, окремі трейдери, що входять до складу вертикально інтегрованих компаній або причетних до їх господарської діяльності, використовуючи монопольне становище, своїми діями блокують можливість імпорту електричної енергії з держав – сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема з боку Словаччини”, – заявили в НКРЕКП.
Йдеться про діяльність компанії “ДТЕК Західенерго” та пов’язаних з нею трейдерів у торговельній зоні Бурштинського “енергоострова”.
“В результаті [такої діяльності] у період з липня по вересень 2019 року були викуплені потужності міждержавного перетину з української сторони, залишились вільними потужності зі сторони Словаччини, а обсяги імпорту електроенергії в цю зону з боку Словаччини були незначними”, – йдеться в повідомленні регулятора.
“При цьому одночасно компанія “ДТЕК Західенерго” у липні – вересні 2019 року зменшувала обсяги продажів електроенергії на ринку “на добу наперед” та на “внутрішньодобовому ринку”, що змушувало постачальників та їх споживачів отримувати електроенергію на балансуючому ринку за більш високою ціною”, – заявили в НКРЕКП.
Зазначається, що компанія олігарха Ріната Ахметова виробляє близько 90 відсотків від загального обсягу електроенергії у цій зоні.
“… НКРЕКП офіційно звернулася до оператора системи передачі електроенергії Словаччини – компанії SEPS, уряду Словаччини для з’ясування технічних питань щодо учасників аукціонів міждержавного перетину з боку Словаччини та об’єктивної оцінки ситуації, що склалася з блокуванням постачання імпорту електроенергії в Україну”, – повідомили в Нацкомісії з тарифів.
Нагадуємо:
Нова модель ринку електроенергії стартувала 1 липня відповідно до норм закону “Про ринок електричної енергії”, ухваленого у 2017 році.
Цей закон передбачає впровадження нової моделі ринку, що включає низку сегментів: ринок двосторонніх договорів, ринок “на добу вперед”, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.
Документ мав дуже багато правок і обговорень. Так, в Укренерго заявляли, що ціни на електроенергію після запуску нового ринку можуть зрости. У ЄБРР також зазначили, що не бачать, як запрацює новий ринок із 1 липня. В Інвестиційній Раді теж заявили про небезпеку запуску нового ринку в заплановані терміни.
Незважаючи на це, 28 травня Комітет ВР провалив розгляд законопроєкту про відстрочку нового ринку електроенергії.
10 червня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, що стосується відтермінування запуску нового ринку електроенергії, оскільки “не було пророблено відповідної роботи щодо підготовки до нового ринку”.
13 червня Спілка українських підприємців закликала підтримати законопроєкт, що відтермінує запуск ринку електроенергії з 1 липня, оскільки було не зрозуміло, як саме він буде функціонувати. Однак, незважаючи на всі застереження, ринок електроенергії таки запрацював, як і планувалося, 1 липня.
А вже 4 липня металургійна компанія “Інтерпайп” українського олігарха Віктора Пінчука заявила, що за два дні роботи нового ринку електроенергії ціна для промспоживачів зросла на 22%.
У липні 2019 року вартість електроенергії для “АрселорМіттал Кривий Ріг” зросла у середньому на 20% у порівнянні з червнем, що негативно зазначається на собівартості продукції підприємства.