Найяскравіше корупція у сфері освіти проявляється у взаємостосунках між педагогами й адміністрацією та батьками.
Про це йдеться у першій щорічній доповіді «Дотримання прав в освіті-2020» освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, пише Освіта.юа.
Згідно з документом, до корупції найчастіше призводять низькі зарплати в освітніх установах, а також історична толерантність до корупції та сприйняття її як норми за рахунок низької обізнаності громадян щодо корупційних проявів.
Також розвитку корупції в освіті сприяють відсутність прозорості та недосконале звітування.
У доповіді зазначається, що корупція найбільш розвинена у таких освітніх сферах: підручники (від грифування до вибору та закупівель); додаткові матеріали (зошити, дидактичні матеріали); матеріально-технічне забезпечення закладів освіти, а саме абсолютно всі закупівлі, харчування, ремонт.
Окрім того, значними корупціогенними сферами є документи про освіту (атестати, дипломи), вступ та зарахування до закладів освіти, оцінювання учнів тощо.
«Найчастіше у школах відбувається нелегальне й неконтрольоване збирання коштів готівкою з батьків на потреби школи та учнів, які мають забезпечуватись державою, або на подарунки адміністрації. Крім того, прояви корупції охоплюють «подяки», хабарі, купівлю довідок, дипломів, репетиторство, повернення керівництву коштів із премій і зарплат, подвійну бухгалтерію тощо», – зазначається у доповіді освітнього омбудсмена.
Усі ситуації, де йдеться про вимагання грошей і тиск на батьків учнів, вважаються шкільними поборами. Найчастіше кошти збирають самі батьки — наприклад, голови самоорганізованих батьківських комітетів, які не мають жодного юридичного статусу. Учителю загрожує кримінальна відповідальність за будь-яке вимагання грошей, тож причетність батьків начебто знімає докази: мовляв, школа осторонь. А втім, якщо вчитель «натякає», що було б добре придбати телевізор для класу чи зробити ремонт, — це маніпуляція.
Психологічний тиск на батьків, які відмовляються здавати гроші, проявляється в різних формах: приниження, ведення списків тих, хто здав на певну потребу, а хто — ні, закиди, що ви не здали, а діти цим користуватимуться. Усе це теж розцінюється як вимагання.
Шкільні побори у перспективі мають іще один негативний наслідок, вважає співзасновниця громадської організації «Батьки SOS» Олена Бондаренко.
«Якщо школи організують систему внесків правильно, це дозволить уникнути булінгу, тиску і — певною мірою — диктаторства батьків, які керують тим, що треба зробити в класі. Адже така ситуація зумовлює зневажливе ставлення до освіти: начебто ми даємо гроші, тож працюйте мовчки», — каже вона.