У відділенні травматології Івано-Франківської міської клінічної лікарні, ЦМКЛ, надають допомогу військовим із бойовою травмою.
Поранення, з якими поступають українські захисники на лікування в ЦМКЛ, є дуже тяжкими, розповідають на сторінці закладу у фейсбуці. Бойова травма майже завжди є поєднаною, тобто вражається як кістка, так і мʼякі тканини, судини, нерви. Рани зазвичай є інфікованими. Окрім того, в більшості випадків травмується декілька ділянок тіла. Адже осколків багато, вони травмують грудну клітку, черевну порожнину, таз, верхні та нижні кінцівки.
У відділенні травматології зараз лікується Ярослав Ковальчук. Захисник України пішов на війну добровольцем з початку повномасштабного вторгнення. «До того не воював, на строковій службі не був. Але з 24 лютого перебував там, де відбувались основні бойові дії», – розповідає військовий.
Це вже третє поранення Ярослава. «Дякувати Богу, я досі живий. Перше трапилось в липні. Осколок в легенях і досі є, але лікарі кажуть, що його краще не чіпати. Друге поранення – в жовтні. Тоді була нетяжка контузія. А 1 березня отримав поранення осколками та перелом великогомілкової кістки», – розповідає захисник.
Ярослав каже, що налаштований на одужання, відчуває, що в ЦМКЛ про нього дбають. «Лікарі – справжні професіонали», – говорить захисник.
Про специфіку лікування тяжко пораненого військового розповідає лікар-травматолог Андрій Стуй.
«Ярослав у лікарню приїхав вже з апаратом зовнішньої фіксації. Проте ми взяли посів і виявили, що рана була інфікована стійкою бактерією. У нього поєднана травма м’яких і кісткових тканин».
Спочатку лікарі-травматологи провели Ярославу Ковальчуку дебрідмент, тобто почистили всі мертві тканини і повидаляли уламки кісток. Також імплантували у рану PMMA буси (з кісткового цементу із антибіотиком). “Це забезпечує концентрацію антибіотику у 200 разів більше у рані, ніж при внутрішньовенному введенні. Ці буси знаходяться у рані від 4 до 6 тижнів”, – пояснює лікар.
Наступну операція – встановлення інтрамедулярного блокуючого стержня. «Кістковий дефект у Ярослава близько 5 см, тож ми заповнили його кістковим цементом із антибіотиком, але тепер у вигляді спейсера. Це дозволить йому частково наступати на ногу. Тепер потрібно чекати 8 тижнів, щоб навколо спейсера сформувалась мембрана», – говорить лікар.
Попереду у Ярослава Ковальчука ще одна операція. «Ми плануємо видалити спейсер та пересадити кісткову тканину із таза пацієнта.
Оскільки дефект великий, то, можливо, прийдеться використати додатково «штучну кістку». Ця методика має назву Маскулет. Ми часто застосовуємо її при лікуванні військових із значними кістковими дефектами в поєднанні із інфекцією», – розповідає Андрій Стуй.
Поки лікування Ярослава Ковальчука в ЦМКЛ продовжується. Хочемо побажати йому якнайшвидшого одужання та загоєння ран війни. І щиро подякувати за захист нашої Батьківщини.
