У благодійній організації “Карітас Івано-Франківськ” стартує програма соціально-психологічного перезавантаження для ветеранів та ветеранок АТО/ООС.
Програма “Подбай про себе” має на меті залучити ветеранів, ветеранок, членів їхніх сімей та громадських активістів.
“Не кожен воїн після бойових дій залишається таким, яким приїхав, – каже пан Мирослав. – Але це все залежить від віку, військового досвіду, чи хотів йти на війну чи ні, що там бачив. Адже одні по шматочках збирають загиблих своїх побратимів, а інші за весь час служби й подібного не бачили. Тому я вважаю, що реабілітація для воїнів повинна проходити у різних напрямках – психологічна, спортивна, духовна”, – каже голова Івано-Франківської асоціації учасників та ветеранів АТО Мирослав Кріль.
Мирослав Кріль був у зоні АТО у 2014-2015 роках. Поїхав на Схід відразу після Майдану – з “афганської” 8 сотні самооборони Майдану у батальйон “Айдар”. У його роті загинуло 27 захисників.
Щодо основних проблем, з якими зіштовхуються захисники після участі у військових подіях, – це зловживання алкоголем, наркотиками, зрушеннями у психіці. А це все позначається на сім’ї – на дітях, дружині, говорить він. Тому ефективною пан Мирослав вважає саме сімейну реабілітацію. Переважна більшість ветеранів на Прикарпатті – 75-80 % – одружені чоловіки.
“Треба брати сім’ю і везти на реабілітацію. Це зближує подружжя. Відкриває очі у чоловіка на жінку, і навпаки”, – зазначає він.
Одна з прогалин у цій сфері – це відсутність жінок-ветеранок на реабілітаціях. Чому їх немає? Можливо, їх не запрошували, припускає пан Мирослав. Але вважає, що для них треба робити окрему групу – жіночу.
Однак цю прогалину у роботі з захисниками України потрібно заповнювати, наголошує Мирослав Кріль. Як приклад, розповідає про Андріану Сисак, уродженку Франківщини, була в “Айдарі”, керувала взводом, їй підпорядковувались 30 чоловіків. Зараз мешкає у Києві.
Загальноприйнятим є вважати, що більшість воїнів повертаються з війни із психологічними проблемами. Однак це не так, каже Мирослав Кріль. Навпаки, більше половини воїнів не потребують допомоги фахівця, вони, повернувшись з АТО, в змозі самі впоратися з труднощами, влаштовують свій бізнес, ладять у сім’ях, нормально спілкуються з оточуючими.
Складнощі з адаптацією виникають приблизно у 20% ветеранів. Ще 30-40% – це люди, які відчувають проблеми в перший період після повернення, але врешті знаходять гармонію самостійно.
“Особисто я перший рік після повернення додому не сприймав зовнішній свт, в тому вигляді, в якому він був. Я не розумів, як люди можуть веселитися, сміятися, танцювати, адже в мене у вухах ще звучали постріли, вибухи. Люди не розуміли, що йде війна. Вони й зараз не розуміють, тоді ще хоч трохи співчували, а зараз вже, напевно, й забули”, – зазначає Кріль.
Повернутися до нормального життя після бойових дій пану Мирославу допомогла сім’я.
“Сім’я – це основа основ, якщо у сім’ї все добре, то людина з часом адаптується після бойових дій, – каже пан Мирослав. – У мене дружина дуже розумна, делікатна жінка. Ми з неї багато їздили, гуляли, розмовляли. Це допомогло. Треба, щоб сім’я спокійно сприймала подекуди бурхливу реакцію чи різкі зауваження воїна певний період часу. І тоді все налагодиться. Якщо ні, тоді вже потрібна допомога фахівців”.
Долучитися до програми соціально-психологічного перезавантаження “Подбай про себе” можна за телефонами: 067 85 81 507, 098 71 09 299.