На 82-му році життя не стало Василя Стефака, письменника, уродженця Коломийщини, автора численних книжок, в яких він змалював боротьбу українського народу за незалежність.
Про це 25 вересня повідомив народний депутат Тарас Батенко.
“Він був міцним і чесним у словах і вчинках. Спочивайте з Богом, Василю Федоровичу! Памʼятатимемо!” – йдеться в повідомленні.
Василь Стефак народився 20 лютого 1942 року у селі Рунгури Коломийського району Станіславської, нині Івано-Франківської, області. Закінчив Вижницьке художнє училище, факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1971). Працював у місцевій та республіканській молодіжній пресі; 1993–2002 – заступник начальника управління внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації.
Прозаїк, перекладач. Автор книг: збірок оповідань “Далекий птах”(1973), “Весняна ворожба” (2002), “Примови проти темряви”, повісті “День” (1977), романів “Хочу журавля” (1980), “Що нового під сонцем” (1984), “По той бік ночі” (2006; 2008), “збірки поезій “Примха посеред літа”, художньо-документального видання Рунгури” (2002), “Барви високої долі” (2009); статей, есеїв у ЗМІ. Окремі твори опубліковані білоруською, болгарською, грузинською, литовською, молдавською, угорською та узбецькою мовами.
Лавреат низки літературних премій, зокрема премії імені Ірини Вільде та премії імені Богдана Лепкого. Заслужений працівник культури України. Член Національної спілки письменників України з 1974 року.
