Тут, за словами місцевих жителів, у часи Другої світової війни поховали вояка. Дослідники відправились до місцевої жительки Магди Олексин, аби віднайти поховання, пише Бліц-інфо.
Як розповіла пані Магда, про похованого вояка на її городі дізналась від батька свого чоловіка.
«Розповідав дід, що під час Другої світової війни на його обійсті упала людина, так її й поховали. Обставин загибелі я не знаю. Пам’ятаю також, що перед Пасхою була традиція стріляти. Мій чоловік розказував, що вояка похоронили, а збоку насипали відро куль. І він вирішив розкопати, бо хотів патронів. Почав копати й злякався, коли побачив кістки. Після того часу ніхто могилу не розкопував», – пригадує жінка.
За весь час місцеві жителі не пригадують на місці загибелі вояка хреста. Тільки знають, що у головах посадили черешню. Зараз від неї залишився лише пень. Саме цей орієнтир допоміг пошуковцям практично одразу віднайти останки.
Директор КП “Пам’ять” Василь Тимків припускає, що тут похований червоноармієць.
«За всіма ознаками загиблий – червоноармієць. Хоча ми віднайшли своєрідний жетон, що міг належати іноземним арміям. Потрібно все вияснити, бо з таким я ще не зустрічався. А от гільзи – Червонової армії. Все покаже і підтвердить експертиза, тому точно сказати, що це за вояк, я не можу», – пояснює історик.
За словами дослідника, імовірно, тіло чоловіка поховали нашвидкоруч під час бойових дій.
«Помітно, що яма для вояка замала, тому він у скорченій позі. Голова у нього піднята, бо не поміщалась. Ноги також дивно розташовані», – додає Тимків.
Поки пошуковцям складно щось розповісти про вояка. Спочатку потрібно провести експертизу, де підтвердять стать та визначать вік. Згодом чоловіка перепоховають у цьому ж селі.
Варто додати, через декілька вулиць, імовірно, захований ще один вояк. Житель села Микола Войцешко розповідає, що на подвір’ї похований капітан Крамаренко.
«Нам навіть у школі про нього говорили. Приблизно 40 років тому у село приїжджала родина капітана зі сходу України, кликали старожилів, щоб дізнатись, де похований вояк. Хтось їм сказав, що він вже перепохований. Але таке неможливо, бо люди в селі кажуть, що там не копав ніхто», – ділиться чоловік.
Пошуковці провели на цій ділянці пів дня. Однак, крім гільз, нічого не змогли віднайти. До розкопок навіть приєднувались місцеві жителі. Марно. Василь Тимків зауважив, що археологи обов’язково сюди повернуться та будуть продовжувати пошукові роботи.
Додамо, цього ж дня історики вирушили у село Гошів Долинського району, аби віднайти старі дзвони. Проте пошуки поки не дали результату.
