Вчора апеляційний суд замінив Астанову запобіжний захід із тримання під вартою – на домашній арешт з носінням електронного браслета.
Як йдеться в повідомленні, підозрюваного взяли під варту в червні 2017, розслідування завершено в листопаді 2017. Станом на липень 2019 року допитано тільки двох свідків із п’яти заявлених.
Далі подаємо роз’яснення суду дослівно:
“Справа не являє складності з точки зору витрат часу на дослідження доказів, але провадження здійснюється вже два роки. До остаточного судового рішення особа вважається невинуватою і її утриманні під вартою з недотриманням розумних строків провадження і без належного обґрунтування є невиконанням рішень ЄСПЛ проти України, які були ухвалені у схожих обставинах і прямим порушенням ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як приклад, рішення ЄСПЛ у справах: «Харченко проти України», «Гудзь проти України», «Єлоєв проти України», «Ігнатов проти України», «Сергій Волосюк проти України», у яких є застереження проти необґрунтованого, «автоматичного» продовження строків тримання під вартою.
Окрім явного порушення розумних строків тримання під вартою під час судового провадження й істотні процесуальні недоліки.
Особа, яка тримається під вартою заперечує, що їй висунуто обвинувачення. Обвинувальний акт містить словосполучення «обґрунтовано підозрюється».
Можлива відсутність висунутого обвинувачення може поставити під сумнів майбутнє судове рішення.
Клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою у документарному вигляді, яке повинно бути здійснене в порядку гл. 18 КПК України, також відсутнє. Така пасивна позиція обвинувачення, всупереч приписам щодо змагальності в кримінальному судочинстві, привела до аналогічної позиції суду.
Ухвала суду унаслідок цього невмотивована і формальна, вона не містить ні фактів ні правових висновків із них щодо того, які саме обставини потребують утримання особи під вартою, окрім тяжкості обвинувачення, і чому цілодобовий домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку до остаточного судового рішення.
У разі визнання особи винуватою, до неї буде застосовано відповідну санкцію, передбачену законом.
Дата можливого остаточного рішення суду першої інстанції невідома.
До тих пір необґрунтоване тримання під вартою Конвенція і Європейський суд оцінюють як порушення прав людини.
Усі конкретні обставини та висновки з них будуть наведені у повному тексті судового рішення, яке буде поміщене в ЄРСР 30.07.2019″.
Нагадаємо, тіло болгарської студентки Дішлі Елі Зії знайшли 12 червня 2017 року у ставку с. Світоч Рогатинського району, запаковане у валізі: труп поклали у валізу і втопили у ставку.
За підозрою умисного вбивства у порядку ст. 208 КПК затримали студента з Туркменістану, одногрупника потерпілої 1988 року народження.
Закопані речі жертви знайшли у Городенківському районі, звідки походить родина матері обвинуваченого. Ельдара Астанова поліція затримала того ж дня, коли знайшли тіло жертви.
Підготовче засідання у справі переносили багато разів через різні обставини.
У червні 2018 року на судовому засіданні мали допитувати брата вбитої студентки з Болгарії Османа Дішлі Зію, однак на засідання той не з’явився. Він надав заяву, що не може приїхати з Болгарії і не бажає брати участі в засіданні. Також вказав, що претензій до Астанова він не має.
14 червня 2017 року Івано-Франківський міський суд обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Але апеляційний суд змінив його.