В Івано-Франківському національному академічному театрі покажуть виставу “Наполеон і корсиканка”. Це робота режисера Сергія Павлюка з Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша.
Про це йшлося на пресконференції з нагоди шостої прем’єри 85-го ювілейного театрального сезону – комедії “Наполеон і корсиканка”.
Вистава відбудеться 27 січня і 18 лютого на головній сцені театру.
“Нам дуже приємно, що в такий важкий час ми співпрацюємо з митцями з Херсона. Давно думали про цю співпрацю, але тільки зараз, в такий важкий час, змогли втілити. Ми відкидаємо російські наративи, які нам роками нав’язували про велич російської культури і через які мало знали про твори наших сусідів”, — каже режисер Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський.
Зі слів режисера Сергія Павлюка, люди можуть по-різному сприйняти цю виставу, адже Наполеон певний час був неоднозначним.
“Історія нам підносила Наполеона як поганця, часом навіть на рівні із Гітлером. Але час іде, відкривається справжня історія і приходить розуміння, що це є неймовірно одіозна і потужна людина”, — говорить Павлюк.
Натхнення для комедії “Наполеон і корсиканка” виникло спонтанно. Ідея приваблювала, і колектив вирішив взятися за її втілення.
“Завтра у нас прем’єра, і я спокійний. В цьому театрі так тепло і навіть “по-домашньому”. Я отримав такий заряд за цей місяць, який не отримував за останні чотири роки”, — розповів Сергій Павлюк.
Роль Наполеона виконує актор Франківського драмтеатру Павло Кільницький.
Події пʼєси відбуваються 1819 року на острові Святої Єлени, який став вʼязницею для Наполеона. Трагікомічна історія про заслання Наполеона, який завоював пів світу і якого боялося усі включно з московитами. До легендарного французького імператора і видатного полководця Наполеона Бонапарта на острів Святої Єлени пробирається корсиканка — вдова воїна, чоловік якої загинув у битві під Ватерлоо, Євлалія Понтіу. Жінка представляється королівським іменем Жозефіна — так її назвав чоловік — і щиро каже, що хоче добитися у Наполеона наполеонівського — взяти гроші за свого полеглого чоловіка. Вона усе порахувала. Але грошима усе не закінчується, Наполеон і Жозефіна стають друзями.
За словами режисера-постановника, його вистава — про любов і про те, що у житті найважливіше — цінувати кожну хвилину свого життя. Радіти кожній хвилині, не впадати у відчай і не шкодувати за минулим, яке повернути не можна.