У Франківську на Вічевому майдані провели акцію-перформанс “Кричати не можна мовчати”. Її приурочили до всеукраїнської акції “16 днів проти насильства” та відзначення Міжнародного Дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.
На площі виставили інсталяцію із взуття, щоб привернути увагу громадськості до проблеми домашнього насильства та її масштабів в Івано-Франківську.
Фото – Людмила Лучин.
Ольга Дунебабіна, речниця організації «Ла Страда – Україна» зауважує, що чинний закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» деталізує види насильства на фізичне, сексуальне, психологічне та економічне.
«Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб. До нього тепер відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі», – наголошує Ольга Дунебабіна.
Під економічним насильством в законі значиться умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство, відповідно до закону, – це словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
«Дуже часто про психологічне насильство кажуть, що «це просто сварка», «це просто ревнощі» і «це нормально», але це ненормально. Те, що принижує честь та гідність особи, це і є насильство», – пояснює експерт.
Доводити такі види насильства можна через свідків (сусідів, родичів) і викликаючи поліцію, зазначає Ольга Дунебабіна.
За кожен з видів насильства передбачена різна відповідальність, пише радіо Свобода.
Якщо узагальнити, покарання можуть бути такі: громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на термін до шести місяців, обмеження волі на термін до п’яти років або позбавлення волі на термін до двох років.
«Позбавлення волі – це за систематичне вчинення насильства, за насильство щодо дітей, особливо малолітніх», – констатує речниця організації «Ла Страда – Україна».