Українці, які хочуть виїхати з окупованих міст і потрапляють до російських “фільтраційних таборів”, проходять через тортури, побої та допити. Історії людей, які пройшли пекло “фільтрації”, зібрала BBC.
43-річний Вадим, який раніше працював у державній компанії у Маріуполі, розповів, як у березні його катували у Безіменному. Солдати допитали його дружину після того, як дізналися, що вона поставила “лайк” на сторінці української армії у фейсбуку, і відновили на її телефоні квитанцію про пожертву, яку вона зробила українським бійцям.
“Я намагався заступитися за неї, – згадує Вадим, – але мене збили з ніг”. Він підвівся, але його знову побили.
Коли російські солдати зрозуміли, де він працює, вони відвели Вадима до іншого будинку. Там, за словами Вадима, його знову почали бити.
“Вони били електричним струмом. Я мало не помер. Впав і ледь не вдавився пломбою, яка випала із зуба”, – розповів Вадим. Його вирвало, і він знепритомнів. “Вони розлютилися. Коли я прийшов до тями, наказали все прибрати і продовжували бити електричним струмом”.
Катування, за словами Вадима, припинилися лише після втручання російських офіцерів. Вони провели ще один раунд допитів, а потім нарешті звільнити його. Виходячи з будівлі, Вадим побачив, як виносять молоду жінку, секретаря місцевого суду.
“Їй на голову одягли поліетиленовий пакет, а руки зв’язали, – каже Вадим. – Її мати стояла на колінах і благала, щоб дочку не забирали”.
Вадиму поставили умову: він має виїхати до Росії. За даними української влади, від початку вторгнення РФ близько 1,2 млн українців, зокрема тисячі жителів Маріуполя, вивезли до Росії проти їхньої волі.
Росія заперечує масову депортацію, яка є воєнним злочином відповідно до міжнародного гуманітарного права, і каже, що просто допомагає тим, хто хоче виїхати. Україна це твердження відкидає.
Декому з відправлених до Росії вдалося втекти до інших країн і навіть повернутися до України. Скільки їх, поки що незрозуміло.
Більше читайте в публікації на сайті BBC.
