Протягом останніх тижнів з найбільшого міського озера працівники парку витягнули десятки трупів крупних особин товстолобика. Гине лише велика зріла риба і лише одного виду.
Чутки про отруєння озера невідомими хімікатами спростувала екоіспекція: аналізи не виявили забруднення. В адміністрації парку спершу дійшли висновку, що причина мору товстолобика – просто вік риби.
Однак така ситуація на міському озері не вперше: в попередні роки загибель дорослого товстолобика також спостерігалася лише в цей час – квітень-травень, тобто в нерестовий період. Тобто пояснити смерть риби лише віком проблематично. Екологи й адміністрація міського парку дійшли висновку, що причиною загибелі може бути кисневий голод. Про це директорка КП «Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк сказала в коментарі “Репортеру”.
«Те, що відбувається зараз на нашому озері, – направду сезонне явище, – зазначила Руслана Василюк. – Гине певний вид риби – товстолобик, і це вже не перший рік. Усе почалося у 2016, коли ми вирішили почистити озеро від водоростей. Косили, вибирали вручну, мороки було дуже багато. А ще запустили на міське й німецьке озеро майже тонну білого амура і товстолобика. Вони харчуються водоростями, очищують воду від забруднення та шкідливих організмів».
За її словами, з того часу постійно беруть проби води на кисень та забруднення – результат завжди показує норму. Але риба далі гине.
«Ми багато говорили з різними науковцями, експертами і нарешті зрозуміли, в чому річ, – пояснює Василюк. – Одразу можу запевнити, хто б що не казав, озеро не забруднене й це не причина. Риба, звісно, як і всі живі організми, має свій вік. Це перше. А друге пов’язано з нерестовим періодом, який триває з початку квітня майже до середини червня».
За словами Руслани Василюк, саме нерест створює для товстолобиків умови, які вони не можуть пережити.
«Сусіди товстолобика на мілководді відкладають ікру, метушаться й піднімають намул, – розповідає керівниця парку. – Відповідно товстолобикам забруднена вода з піском забиває зябра, їм не вистачає кисню. Від цього вони й гинуть. Після того як риба розплодиться і відкладе ікру – смертність товстолобиків припиняється».
Подібна проблема є і на німецькому озері, і в Бурштинському водосховищі, де в екосистемі переважають раки.
«Не треба розганяти паніку, в тому, що гине товстолобик, немає жодної трагедії, – говорить Василюк. – Навпаки! Якби не зарибнити міське озеро цим видом, страждала б ціла його екосистема, і мертвої риби було б набагато більше. Це санітари, які допомагають очищувати воду. А те, що хтось говорить, ніби то від дезінфікаторів чи якихось хімікатів, тоді чому лише товстолобик? Звісно, в період карантину доводиться проводити заходи з дезінфекції, але це ніяк не впливає на життя риби. Окрім товстолобиків, на озері не так часто знаходять мертвими інші види риби. За ці дні, наприклад, ми витягли з води понад 20 мертвих старих рибин – з них, я би сказала, 98% товстолобика. На вихідні не працюємо, тому трохи назбирується. Після того ми обробляємо їх фізрозчином, щоб не було запаху, і закопуємо у спеціальних місцях. Якщо риби дуже багато, то вивозимо за місто для утилізації».
За словами Руслани Василюк, восени вони разом з рибпатрулем планують зробити ґрунтовний аналіз міського озера, який не проводився з 1955 року. Задіють науковців, експертів, визначать, скільки на площу озера потрібно санітарів, очистять воду від шкідників і водоростей. Тоді мертвої риби, напевно, стане менше.