Газовий пальник, портативний біотуалет та гасова лампа… Який базовий набір допоможе українцям у містах витримати у періоди тривалих відключень електро-, газо- та водопостачання? Як правильно ними користуватися та що ще треба знати, аби вижити без світла, газу та води, розповідає гірський гід Мирослав Мельничук.
З 24 лютого по 24 жовтня російські війська 85 разів обстрілювали енергетичні об’єкти України. Найбільше ударів завдано по об’єктах критичної інфраструктури у Дніпропетровській – 8, Львівській – 6, Вінницькій – 5, Сумській – 4, Харківській областях – 4 та Києві – 4. Двічі була обстріляна ракетами Бурштинська ТЕС на Франківщині. За даними Офісу президента, ракетними ударами зруйновано 30% українських електростанцій.
«Це політика знищення українців через створення умов, непридатних для життя. З наближенням зими російське керівництво свідомо позбавляє людей базових речей: води, електрики, тепла. Так само, як свідомо прирікало на голодну смерть під час Голодомору 1932-1933 років. Це тероризм і воєнний злочин», – заявляв генеральний прокурор Андрій Костін.
Для стабілізації мережі та проведення ремонтних робіт на зруйнованих енергооб’єктах в Україні запровадили графіки віялових відключень електрики. Якщо російські удари по енергетичній інфраструктурі не припиняться, аварійні відключення можуть тривати не кілька годин, а декілька днів, а то й тижнів. Тому українцям потрібно бути готовими до життя без електропостачання протягом тривалих періодів. Готуватися до можливих тривалих відключень потрібно як муніципалітетам, так і простим мешканцям.
В Івано-Франківську на випадок критичних ситуацій вирішили облаштувати 50 автономних пунктів обігріву, придбати сотню біотуалетів, які за потреби будуть розгорнуті в мікрорайонах.
Міський голова Руслан Марцнків зазначив, що за умови роботи насосної станції на генераторах воду у багатоквартирні будинки зможуть подати не вище третіх поверхів.
Мешканцям, за можливості, рекомендують на періоди тривалих відключень виїжджати у села. Також розробляється онлайн-платформа, де люди зможуть залишати заявки, щоб надати або знайти тимчасове житло на час критичних ситуацій.
Про те, як міському мешканцю вижити без світла, води та газу, радимося з Мирославом Мельничуком – гірським гідом, автором блогу «Карпатський волоцюга». Раніше Мирослав викладав філософію у Чернівецькому університеті, зараз заробляє на життя організацією походів українськими Карпатами. З 2019-го ходить в одиночні походи, аби пожити автономно від решти світу. Йому неодноразово навіть узимку доводилося тривалий час обходитися без електрики, газу, водо- і теплопостачання.
До таких випробувань варто готуватися завчасно, наполягає Мирослав Мельничук. Підготовка має починатися зі списку необхідних речей та обладнання.
Потрібне обладнання для розігріву води / приготування їжі, запас харчів на декілька днів, термос, ліхтарики на батарейках, свічки / гасова лампа, павербанки, зручний теплий одяг. Згодитися можуть також портативний біотуалет і намет.
Як готувати їжу без газу і електрики
Без газу і світла найголовніше – забезпечити себе гарячою водою для зігріваючих напоїв і приготування їжі. У походах Мирослав для цього розводить багаття чи користується газовим пальником. Варіант із багаттям для багатоквартирного будинку не надто підходить, а пальником цілком можна користуватися на кухні чи балконі.
Вибір пальників на ринку величезний. Найкращим для квартирного користування буде туристичний газовий примус, яким послуговуються кемпери та рибалки. Зазвичай він працює на 5-літровому балоні.
«У гори його не потягнеш, але в квартирі поставити можна. Воно важке, але ефективне».
На найдешевшому китайському пальнику з пелюстками, що працює на 200-грамових газових балонах, можна розігріти чайник, приготувати їжу. Він не практичний для постійного вжитку – швидко закінчується балон, немає можливості повторно його заправити.
Економнішим для тривалого користування буде газовий пальник, що працює на різьблених балонах. У них є можливість повторної заправки, хоча виробник її не рекомендує.
Також для підігріву води та приготування їжі можна використовувати мультипаливну систему, яка працює «на всьому, що горить»: керосині, солярці, спирті та навіть самогоні, який має більше як 60 градусів.
«Для такого пальника я використовую розчинник «калоша» – це, по суті, очищений бензин. На “п’яному” базарі 95 грн за 700 грамів. Його вистачає, щоб закип’ятити 50 літрів води», – говорить Мирослав.
Недолік таких систем – ціна від 100 доларів та можливе чадіння. Перевага – простіше знайти паливо.
Не рекомендує мандрівник у квартирах послуговуватися пальниками на пробивних балонах. Вони поширені, але проблемні у використанні.
«При пробиванні балона може багато що піти не так. У приміщенні їх використовувати у крайньому разі», – каже Мирослав.
Також потрібно запастися термосом для зберігання гарячої води. Термос також можна використовувати для приготування круп.
«Заливаєте гречку у термосі кип’ятком, і через пів години вона готова. Приготувати так можна навіть найжорсткішу перловку: якщо звечора залити кип’ятком, до ранку вона буде готова».
І звісно, можна спільно з сусідами облаштувати поблизу будинку місце для багаття, попередньо подбавши про дрова.
Крупи, коурма, тушонки
Також варто мати запас продуктів, які потребують мінімальної кількості води та енергії для приготування і водночас ситні й корисні.
Готувати найкраще продукти, які не вимагають тривалої термічної обробки. З досвіду походів Мирослав рекомендує:
- Кус-кус і нутове пюре – можна не варити, а запарювати кип’ятком.
Кус-кус можна готувати як солодку кашу зі згущонкою, горіхами, сухофруктами. Більш ситні варіанти – з додаванням м’ясних чи рибних консервів. Нут можна готувати як пюре і як суп.
- Гречка. Якщо немає гарячої води, можна залити на ніч холодною – і до ранку крупа буде готова для вживання. Для зручності і економії води краще використовувати крупу у пакетиках.
- Червона сочевиця. Готується 20 хвилин, дуже ситна – з пів кілограма може наїстися 5-6 людей.
Додавати до приготовлених круп і бобів Мирослав пропонує заготовлені консерви. Також можна зробити запаси коурми – вона не потребує холодильника для зберігання та готується простіше, ніж закрутки.
«Степові народи колись придумали, як консервувати м’ясо у жиру. Це проста і ефективна технологія. Влітку мандрували півднем України – коурма була відкрита у багажнику, не зіпсувалося за три тижні зовсім».
Рецепт коурми від Мирослава:
- Нарізаємо на кубики шматок м’яса (свинина, яловичина, птиця).
- Розтоплюємо смалець і смажимо у ньому м’ясо.
- У процесі додаємо ще смальцю, поки з м’яса не вийде вся волога.
- Насамкінець додаємо улюблених спецій. Коурма повинна бути пряною.
- Коли м’ясо охолоне – розлити у контейнери чи пляшки з-під кефіру.
Страва виходить дуже жирною, тому використовувати коуруму краще як додаток.
Де брати воду
На випадок перебоїв з водопостачанням потрібно мати запас питної та технічної води, а також варіанти його поповнення.
Це можуть бути колонки, облаштовані Водоекотехпромом (у травні міський голова доручав облаштувати десяток таких колонок), або гідранти. Вода з них вважається технічною, але після кип’ятіння її можна пити.
Запаси технічної води можна робити з міського озера чи річок, якщо живете поблизу.
Також можна збирати дощову воду чи сніг взимку. Така вода придатна для технічних потреб, для пиття використовувати у крайньому разі.
«У Карпатах можна спокійно топити сніг. У місті топити сніг не дуже ок, він брудний, з металами. В крайньому разі можна збирати свіжий сніг і топити».
Також слід враховувати, що сніг та дощівка – дистильовані. «Там немає солей, і якщо постійно пити топлений сніг, то ним не нап’єшся». У таку воду варто додавати препарат «Регідрон», що продається в аптеках. Він допомагає організму не зневоднюватися. «Правда, вода з «Регідроном» не дуже смачна. «Поляна Квасова» смачніша», – каже Мирослав.
На випадок проблем з роботою каналізації можна придбати відро-туалет чи портативний біотуалет.
«Насипаєте туди хімію, ставите у ванній чи кутку, і воно не сильно заважає. Головне – потім правильно його утилізувати».
Щодо особистої гігієни в умовах дефіциту води – Мирослав радить вологим рушником протирати тіло. Віддавати перевагу слід проблемним зонам, а спину можна і раз в три дні протирати.
«У холоді це не така велика проблема. Пляшки теплої води об’ємом 1,5 літра вистачає, щоб помити голову, при певних навичках можна і всьому помитися».
Також для протирання можна використовувати вологі серветки. Але Мирослав не рекомендує це робити через неекологічність: матеріал, з якого зроблені серветки, дуже довго розкладається.
Як зігрітися без опалення
Готуючись до ночівлі чи тривалого перебування у квартирі без опалення, головне – подбати про відсутність протягів. Одягати краще речі на розмір більші, щоб не знерухомлювати себе.
«Коли передавлено ноги, руки, кров не надходить до кінцівок, ми починаємо мерзнути. Що більше шарів повітря між твоєю шкірою і зовнішнім світом, то краще. Тоненька фліска, шерстяний светр і куртка краще, ніж якийсь пуховик».
Взуття у квартирі краще не взувати, ефективніше – шерстяні шкарпетки.
«Я би рекомендував бабусині шерстяні шкарпетки з найгрубшого волокна. Шерсть дуже крута штука, у похід її не візьмеш, вона важка. Але її перевага в тому, що гріє навіть мокра, і гріє добре».
Важливо, щоб місце, на якому ви спите, було утеплене. Якщо матрац весь день стояв без діла, то ввечері ви спочатку починаєте гріти матрац, а потім уже зігріваєте тіло. Тому краще постелити на матрац каремат чи надувний килимок. Вони не дадуть теплу втікати.
Замість туристичних карематів можна взяти тепловідбивну плівку, яку використовують для батарей: «Вона тоненька, але змінить ситуацію суттєво».
З цієї ідеї у мережах інколи кепкують, але якщо у квартирі дуже холодно, можна розкласти намет – він створить обмежений простір, у якому повітря швидше нагріється. У наметі з людьми температура завжди вища, ніж назовні.
«У квартирі не потрібно, щоб намет витримував напір дощу, вітру. Потрібний просто ізолят, тому годиться і намет за 350 грн із АТБ».
За можливості можна закинути у спальник або під ковдру пляшку з гарячою водою. Вони вбиратимуть у себе тепле повітря, і коли ви лягатимете – уже не потрібний час для нагрівання повітря.
Якщо дуже холодно, можна поприсідати, відтиснутися від підлоги, випити гарячого чаю. Алкоголь для зігрівання не варто використовувати: він дає тільки ілюзію тепла.
Павербанки – це сила
Для підтримки зв’язку та освітлення в квартирі потрібно запастися павербанками, ліхтариком на батарейках, свічками чи гасовою лампою.
Павербанків загальною потужність 50-60 тисяч mAh у поході Мирославу вистачає на 7-10 днів.
«На щастя, наші ґаджети зараз дуже автономні. У поході заряджаю телефон, дрон, камеру. Якщо постійно не використовувати телефон, вмикати авіарежим, коли не користуєшся, то вистачає тижнів на два. Павербанк – це сила».
Мандрівник рекомендує завжди тримати один запасний павербанк на випадок надзвичайної ситуації. Нагадує, що не варто тримати заряджені павербанки, телефони на холоді.
«Від холоду вони сідають швидше. Для того щоб зберегти заряд, я кладу їх біля спальника або у нього. Так само з телефоном».
За можливості можна зарядити старий кнопковий телефон і поставити у шухляду.
Також потрібно бути готовим проводити час офлайн без фейсбука, телеграму, улюблених серіалів. Їх можуть замінити читання книг, настільні ігри чи якась ручна праця.
«Наші предки в зимові вечори майстрували, це теж може рятувати. Вирізання по дереву, малювання, вишивання, в’язання».
Сподіваємося, що рекомендації Мирослава згодяться таки для походів у Карпати, а не для виживання у холодних містах. Віримо у ЗСУ та Сили протиповітряної оборони.