На Житомирщині рибалка знайшов скарб, який фахівці називають унікальним. Знахідка вже отримала назву «Городницький скарб».
Знайшов скарб в селі Городниці Сергій Комар, місцевий рибалка, випадково – набираючи пісок для своїх потреб, про що розповіли науковці на презентації знахідки.
Спершу Сергій Комар виявив 32 монети часів України-Русі. Пізніше археологи знайшли ще 6 монет у тому ж місці. Разом їх 38, пише Радіо Свобода
“«Городницький скарб» нараховує 38 монет. Це срібники Володимира Святого (32 екз.) та Святополка Ярополковича (6 екз.). Частина скарбу була знайдена випадково у побутовій ситуації і здана державі 28 серпня. Друга частина була знайдена археологами 29 серпня у результаті розкопок місця, чим була посилена наукова складова комплексу. Подібних знахідок історія не знала майже півтора сторіччя. Людина, що знайшла скарб, має отримати від Держави не лише грошову винагороду, а й бути нагородженою. Ми всі маємо розуміти, що стався прецедент, який Державі необхідно максимально підтримати. Слід показати, що існують адекватні приклади. І, можливо, ми побачимо нові надходження до Музеїв. «Городницький скарб» буде науково опрацьований. Є вже замовлення на три статті протягом кількох місяців. Але остаточна мета – публікація Каталогу”, – поділився в мережі молодший науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров.
На презентації знахідки Алфьоров зазначив, що карбування монет, зважаючит на відомі досі типи срібників, відбувалося протягом 1010–1019 років.
«Скарб національної ваги. «Городницький скарб» становить на сьогодні з усього обсягу знайдених монет Володимира Святого та Святополка приблизно 1/11. Із 1874 року це перша така велика знахідка. Тобто півтора сторіччя історія не знала таких скарбів. Серед монет я виявив вже унікальні штемпелі, тобто унікальні монети, які ніде не публікувалися і аналоги їх невідомі», – розповів науковець.
Срібники – це були дрібні розмінні монети до української гривні, яка важила 160 грамів срібла. Вони забезпечували торгівлю на внутрішньому ринку, коли треба було купити дрібний товар, а не вимінювати його або заплатити за послугу.
«Монету почав карбувати Володимир Святий, коли йде масова світова криза в Європі і зникають арабські дирхеми, які в той час виконували роль євро або долара, умовно кажучи, світової валюти. Володимир відчуває, що ринок необхідно наповнити дрібною монетою, і починає карбування саме своїх срібників», – зазначає Олександр Алфьоров.
У Росії часто намагаються привласнити історію Русі, зокрема, Хрещення Русі князем Володимиром, але знахідки із викарбуваним тризубом руйнують такі спроби, зазначає науковець.
«Чим більше будуть знаходити тризубів, тим більше ми будемо сипати сіль в очі нашому нерадивому сусіду, який не може ніяк пробачити те, що Київ розташований на території України. Що деревлянська земля, історична, одна з перших, яка згадується в «Повісті минулих літ», – це територія України. Такі скарби демонструють, що тут було життя і тут була економіка. На території сучасної Росії таких скарбів мінімальна кількість», – зазначає Алфьоров.
Частину монет будуть реставрувати. Остаточне місце знаходження скарбу ще визначають.