Російський музикант Андрій Макаревич викликав жваву дискусію в українському фейсбуці, поділившись враженнями від Західної України на своїй сторінці.
Андрій Макаревич саме перебуває в турне містами Західної України зі своїм джазовим проєктом “YOUR 5”. Концерти вже відбулися у Тернополі, Рівному, Чернівцях та Івано-Франківську. Сьогодні заплановано концерт у Львові.
“Подорожуємо з “УО 5″ Західною Україною – Тернопіль, Хмельницький, Рівне, Чернівці… Зізнаюся, очікував все ж побачити якусь глушину – маленькі міста по 200 000 людей. А побачив чудову і прекрасно відреставровану архітектуру, стильні ресторани, чистоту. І дуже добрих глядачів”, – написав Макаревич напередодні виступу в Івано-Франківську.
“YOUR 5” відіграв концерт в Івано-Франківському драмтеатрі увечері 10 травня. Єдиним відгуком про місто на сторінці Макаревича став короткий допис про ресторан-антикварню “Шпиндель” Михайла та Ольги Зіньків. Михайло Зінько – колекціонер антикваріату, він перетворив свій ресторан на справжній музей. Зокрема, в закладі є велика колекція алкогольних напоїв, переважно часів СРСР.
“Івано-Франківськ, ресторан “Шпиндель”. Оце колекція! Непочаті!” – захоплено відгукнувся про збірку алкоголів Макаревич.
Власник ресторану-антикварні Михайло Зінько подякував Макаревичу за візит.
“Ви знаєте, за 6 років в Антикварні “ШпиндеL'” я зустрічався з багатьма людьми: і з президентами, політиками, артистами… Але вчорашній гість – одна із тих постатей, про зустріч з якою можна тільки мріяти. А провести цілий вечір з Андрієм Макаревичем – це вартує того всього, що я так довго створював. Дай Вам бог многих років життя, Андрію Вадимовичу!” – написав Михайло Зінько.
Дописи Макаревича з враженнями від міст Західної України зібрали десятки тисяч вподобайок і сотні коментарів. Але розділили користувачів на дві частини. Одна з них відреагувала вдячними коментарями, інша – побачила у висловах Макаревича прояв російської зверхності і колоніального комплексу “старшого брата”, а в численних подяках українців, відповідно, – вияв комплексу меншовартості.
“Приїхав Андрюшенька з великої цивілізованої та культурної країни до тупих і відсталих западенцов-биндеровцов. Думав, що побачить тут хати обмащенні г…ном без світла, бояришник в магазині, а побачив інше. Возрадуймось від того, що нас похвалив культурний та духовний світоч всього світу))) Нарешті, щастя, старший брат нас похвалив, можна і путіна запрошувати) Як там в анекдоті, погані росіяни мають лежати в поганих гробах, а хороші в хороших. Повидумували собі друзів на к…пстані, от чого українці такі, чого? Дружби між гієнами і ланями не існує, не видумуйте. А тим часом Іллюшка Хржановський нормально себе чухає в Києві, а Єрмак – президент. Зробили це разом”, – написав франківець Роман Водвуд.
У мережі подібних до Романового відгуку – десятки, а то й сотні. Певним “компромісним” варіантом можна вважати ті, де українці доходять висновку, що попри неприємну зверхність в таких відгуках гостей, причому не тільки з Росії, ці “відкриття” все ж корисні для України. Як корисно й те, що українці почали помічати й масово реагувати на цей комплекс “старшого брата”.
“Добре, що почали помічати певну зверхність у дописах на кшталт тих, які у Андрія Макаревича. Однак не там виливаєте своє незадоволення. Макаревич належить до того мізерного відсотка росіян, які щиро підтримують Україну і бажання цивілізаційних змін в самій Росії (а не проведення внутрішніх реформ без зміни хижацької імперської суті). Якщо він формувався як особистість і жив у зверхньому шовіністичному дискурсі, то як би не було, навіть на нього це не могло не вплинути. Тому краще помітити, наскільки швидко Макаревич відреагував на реалії. До того ж, припускаю, що на його очікування наклалися російські будні, де міста-немільйонники дійсно видаються захолустям, а різниця між регіонами колосальна (так можна судити з матеріалів їхніх блогерів).
Але такі дописи і “відкриття” нам на користь. Їхали в Захолустя, а потрапили в цивілізацію. Ви знаєте, як навіть російським інтелектуалам часом важко визнати інший цивілізаційний досвід України та її суб’єктність (принаймні тут більшість негативних прикладів). Я часом бавлюся, проглядаючи випуски з України російських тревел-блогерів. Так ось, їхня реакція завжди ВАУ – від побуту, кухні, архітектури, людей. Якщо встигають помітити дух свободи і вплив демократичної системи, то це перетворюється на ВАУ-ВАУ! А колись дивилася передачу про бум української теми у Киргизстані (чи Казахстані, боюся помилитися) – там розповідалося, як дорослі діти подарували батькам на річницю весілля тур Україною. “Мы еще ни разу не были в Европе”, – зраділи вони. В Україні насправді мало усвідомлюють, яким прикладом ми можемо стати для інших. Тому таким чудові “відкриттям” іноземців, що “Україна – це Європа”, що тут немає разючої різниці між центром і регіонами, а у маленькому містечку часто затишніше, ніж у мегаполісі, – варто тихо (поблажливо :)) порадіти. Чим більше такого публічного шоку, тим краще”, – пише журналістка Ольга Скороход.
Нагадаємо, Андрій Макаревич виступив проти окупації Криму та військової агресії РФ проти України, підтримував Революцію Гідності.