fbpx
  • Головна
  • Новини
  • Культура
  • "Наближаємося до правди, якою би страшною вона не була", – у Франківську презентували книгу про голокост місцевих євреїв

"Наближаємося до правди, якою би страшною вона не була", – у Франківську презентували книгу про голокост місцевих євреїв

Культура 20:42, 13.07, 2016

Книгу Елізабет Фройндліх "Знищення міста на ім'я Станиславів" з німецької переклала відома прикарпатська письменниця Галина Петросаняк.

"Книга є важкою в багатьох сенсах. У видавця, який ініціював переклад, він казав, постало питання: як там, у Станиславові, якого вже нема, живуть люди – після цього пекла. Я теж відчула цю важкість, але, безумовно, по-своєму. Так багато людей було замордовано, і я здригалася, коли читала і перекладала книгу, здригалася не раз",  описує своє емоційне відчуття тексту Галина Петросаняк.

Ця книжка  одна з перших німецькомовних праць про Голокост. Вона була опублікована у Відні 1986 року. Авторка  австрійська письменниця й журналістка Елізабет Фройндліх  як репортер була присутня на судових процесах у Мангаймі й Відні проти гестапівців, які здійснювали екзекуції єврейських мешканців Станиславівського округу, зокрема Станиславова й Надвірної. Розділ книжки, який висвітлює події у Станиславові у 1941–1943 роках, написаний на основі матеріалів згаданих процесів: за свідченнями людей, які пережили ці події, безпосередніх виконавців екзекуцій та інших свідків масових убивств у Станиславові.

Власне історія міста, відзначає Галина Петросаняк, починається з 167-ї сторінки, до того авторка пояснює контекст епохи. Моменти, де вона трохи схиблює, бо не є фаховим істориком, врівноважує передмова відомого українського історика зі Львова Ярослава Грицака.

Серед деталей у книзі, які вражають, відзначає перекладачка,  детальний опис специфіки концтаборів, які влаштовували нацисти західніше від Галичини. Також є матеріали про те, як потім обвинувачували і судили керівників цих таборів та наглядачів у них.

"Неймовірно вразило також і те, що багато людей у цій "нацистській машині" не відчували себе злочинцями. Банальність зла: люди, які, наприклад, планували вивезення в’язнів на залізниці, які теоретично розробляли маршрути, формували ешелони – тобто заганяли в них в’язнів, ці люди не цікавилися долею інших і наслідками своєї роботи. І це перегукується з подіями нашого часу",  відзначила Галина Петросаняк.

Презентація документальної праці переросла в дискусію про доступ до історичної правди. Зокрема, про винищення євреїв у Станіславові в часи Другої світової війни.

"Нема Станіславова, який був. Книга більш-менш дає уявлення про те, яким було наше місто. Але скільки точно депортували і знищили людей у той час, точно невідомо",  відгукнувся ребе Івано-Франківська Мойше Лейб Колесник. (До речі, в книзі вміщене інтерв'ю з равином).

За його словами, мешканці територій, де відбувалися події,  тобто мешканці сучасної Франківщини,  досі взагалі не мали змоги знати цей матеріал. Дослідження, які піднімають тему, в світі існують німецькою, англійською мовою та івритом. Українською їх досі не було. Переклад Елізабет Фройндліх відкриває тему.

Продовжити її може франківчанка, дослідниця голокосту, працівниця Івано-Франківського обласного архіву Любов Соловка. Вона відзначає, що авторка німецькомовного дослідження говорить у ньому про 42 тисячі замордованих євреїв у Станиславові, коли, за її даними, мова йде про винищення не менше 60 тисяч.

Любов Соловка досліджує тему з 2000 року, співпрацювала Галиною Петросаняк, на цей час працює над власною науковою роботою.

"Мої дослідження збіглися із матеріалом, викладеним у цій книзі. Це дуже важливо для істориків, коли дослідження з різних джерел збігаються. Це означає, що ми наближаємося до правди, якою би страшною вона не була",  каже дослідниця.

На сьогодні родина франківських меценатів виявила зацікавленість у тому, щоби таке дослідження вийшло книгою.

"Що стосується мого дослідження, то воно охоплює не лише місто, а всю область. Назва майбутньої книги – "Голокост Євреїв Прикарпаття в роки Другої світової війни як складова етнодемографічної катастрофи Східної Галичини". Тобто буде йтися про те, що ми втратили як цінність гебрейську культуру, носії якої були винищені і депортовані зі Станіславівщини",  розповідає Любов Соловка.

 

Нову книгу про події Другої світової війни готує і Галина Петросаняк.

"Мене зараз самі знаходять "важкі" книжки. Закінчую переклад оповідань Ганса Коха про загін Тараса Боровця, про репресії нацистів над партизанами і над людьми, які їм допомагали. Такої книжки також іще не було в Україні", – анонсувала перекладачка. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: