На думку хлопця, у таких умовах основною задачею стає не навчання, а передусім виживання.
"Лабораторний корпус – це одна з найболючіших точок коледжу, – пише Назар. – Всі стіни побиті, подряпані, облуплені, зацвівші, оброслі всіма видами грибків та десятки разів перемальовані. Заходячи у лабораторний корпус, відчуваєш себе так, ніби заходиш у якусь закинуту фабрику чи станцію на кшталт Чорнобильської атомної електростанції. Температура у корпусі та в аудиторіях, що знаходяться в ньому ж, тотожна температурі на вулиці. У вітряну погоду по аудиторіях гуляє вітерець, легко обдуваючи студентів. Навколо сиро, волого, холодно та брудно. По стінах росте грибок, а зверху на студентів сиплеться штукатурка, падаючи їм на голови та зошити. Скоро каска стане невід'ємним атрибутом кожного студента. Якщо на вулиці волого – зі стелі починає капати вода. А якщо на вулиці дощ, то студентам випадає унікальна можливість безкоштовно помочити голову холодною та брудною водою з даху. Нерідко трапляються ситуації, коли кількість води, що падає з даху, значно перевищує кількість води, що випаровується, і тоді утворюються чималі калюжі прямо посеред аудиторій чи коридорів! Проте рішення таки цьому знайшли… Підставляти відра! Аудиторії ніби опалюються, але сенсу з цього немає, адже аудиторії повністю "диряві" (величезні проблеми з енергоефективністю) і випускають з себе більше тепла, ніж приймають, – геніальна витрата коштів на вітер! На парах студенти через холод сидять у зимових куртках, проте навіть це не допомагає. Над студентами висять лампи, які скоро от-от обваляться на якогось студента, коли той пчихне. Ну, і звичайно ж, все традиційно вже для цього закладу – хоча б одна з них має бути непрацюючою. Зі стін постійно стирчать якісь дроти, які нікуди не приєднані. От не можна просто так взяти і обрізати їх геть або хоча б до мінімальної довжини…
Ситуація у головному корпусі, на перших 2 поверхах, звичайно ж, краща, та воно й не дивно. Адже саме там проводиться вступна кампанія та прийом преси, батьків та розміщується адміністрація коледжу. Я думаю, якби абітурієнти здавали екзамени у лабораторному корпусі – вони б спеціально завалили екзамени і втекли б куди далі, побачивши ті умови. Хоча і на цих двох поверхах вистачає проблем: стіни, які заросли грибком, штукатурка, яка падає на студентів, та, звичайно ж, знову вода… (Хоча не у всіх аудиторіях). На третьому поверсі проблема дещо глибша – краплини води та штукатурка зі стелі падають інтенсивніше, а грибок розповсюджений ще більше. Але це не порівняти з лабораторним корпусом. Також у головному корпусі багато дротів, що сторчать зі стін, які так і кидаються в очі. Не пробував, чи ті знеструмлені, але їх там у такому стані не має бути взагалі. Знову-таки, їх же можна обрізати!
У комп'ютерному центрі можна спостерігати всі ті ж самі проблеми. Знову грибок, вода, штукатурка, бруд, неохайність, порушення правил техніки безпеки. У коридорі, яка б погода не була, у період осінь – зима – весна, постійно є величезна калабаня! Калабаня у коледжі! Зимою, коли почне танути сніг, вона досягне таких розмірів, що можна буде спокійно проводити Всеукраїнські змагання з плавання".
За його словами, адміністрація навчального закладу лише розводить руками та стверджує, що держава зовсім не виділяє коштів на вирішення проблем. Попри це зі студентів збирають благодійні внески на ремонт коледжу.
"Хочу зробити повідомлення для "тих, хто у танку":
1) оскільки всі гроші збираються під виглядом благодійних внесків, то промоніторити всі операції з ними НЕМОЖЛИВО;
2) оскільки КЕП є державним коледжем, то відповідно до чинного законодавства будівля, ремонт, обслуговування та розвиток коледжу ЗАВЖДИ ОБХОДЯТЬСЯ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВИ ТА ВНУТРІШНЬОГО БЮДЖЕТУ САМОГО КОЛЕДЖУ!" – йдеться у дописі.