Як повідомляють Подробности, Ігор Лещишин не тільки збирає гуманітарку для українських солдатів, а й віддає їм власні останні заощадження.
Як повідомляють кореспонденти, які побували в гостях у Ігоря, живе він в маленькій кімнатці площею три квадратних метри, що служила раніше літньою кухнею. Два роки тому хлопця, який вийшов з дитбудинку і фактично залишився бездомним, прихистили добрі люди.
"Місця такого не було, але я все одно його прийняла, бо він добра людина, а не було де жити. А я говорю: Ігорьок, йди, на квартирі будеш у мене жити", – розповідає жителька села Коршів Анна Хома.
І хоча в кімнаті холодно, а стіни настільки низькі, що стати в повний зріст неможливо, Ігор не скаржиться. Хлопець показав військову форму, в якій їздить в зону АТО. На Схід він їде не воювати – інваліду III групи відмовили у військкоматі. Тому Ігор вирішив, що його завдання – це допомога українській армії. Товари першої необхідності хлопець періодично возив бійцям батальйону "Айдар", з якими познайомився ще під час Майдану. Поки не потрапив e полон …
"Провідниця здала мене. Подзвонила чеченцям – і все. Паспорт хапнули з рук, руки за голову, на підлогу, мішок натягнули, наручники наділи і повезли на допит. Дротики запхали на ноги такі два і струмом трясло, били ременем і копали, катували, зуби вибили. Коли вже закінчиться війна, тоді я поставлю", – каже колишній бранець Ігор Лещишин.
Після обміну полонених хлопець повернувся додому. Кілька тижнів пролежав у лікарні. Але коли рани зажили, знову почав допомагати українським солдатам. Свої пожертви Ігорю тепер довіряють і чужі люди. Він все ретельно збирає і записує в зошит. А недавно віддав і всі свої заощадження, які відкладав на власне житло.
"23 000 своїх заощаджень віддав на потреби для хлопців наших. Форми, берці, екіпіровку європейську зараз замовляю", – говорить Ігор.
Півроку з Ігорем співпрацюють і в центрі соціального захисту. Тут йому допомогли оформити інвалідність, пенсію і всіляко відмовляли їхати на Схід. Але згодом зрозуміли – це марно.
"Знаю точно, що він любить Україну, дуже поважає Ігор тих хлопців, які воюють там. Збирає гуманітарну допомогу і возить її на Схід", – розповідає Богдан Савлюк, фахівець з соціальної роботи.
А ще в центрі займаються пошуком житла для Ігоря та його рідного брата, який теж виховується в дитячому будинку. Гроші на це мають виділити з обласного та міського бюджетів. Втім, про це Ігор поки не думає, а готується до небезпечної поїздки на Схід – повезе чергову партію настільки необхідної допомоги.