fbpx

Як прикарпатці Квебек відкрили: у мережі з'явився фільм про перших українців у Канаді

Наша історія 14:59, 15.05, 2016

Стрічка "Наші найперші. Українські відкривачі Канади" розповідає про пригоди перших українських поселенців з Прикарпаття – Івана Пилипіва та Василя Єлиняка.

На телеканалі ZIK відбулась прем’єра фільму про перших українців у Канаді, передає VIDIA.

"Канада сьогодні є третьою країною у світі за кількістю українців. А ще 130 років тому тут не було наших земляків. Знайшовся сміливець, який приїхав сам і привів інших. Через що довелося пройти першим українським поселенцям – Івану Пилипіву та Василю Єлиняку? Як жили, що любили та що залишили вони по собі? І чи вдасться Вахтангу Кіпіані знайти їхніх нащадків?" – ідеться в описі до фільму.

7 вересня 1891 два жителі галицького села Небилів (тепер Рожнятівський район Івано-Франківської області) прибули в Квебек на пароплаві "Орегон" – у той час можна було допливти на пароплаві з України в Канаду за 15 $. Добралися до Вінніпега, там отримали майже безкоштовно гомстед.
Іван Пилипів заснував найбільше поселення українців у Канаді – Єдна-Стар (нині знаходиться в провінції Альберта).
Василь Єлиняк, зібравши достатньо грошей, повернувся в рідне село Небилів, де організував імміграцію шести сімей односельців, у тому числі і своєї.

Саме ці події стали початком масової еміграції українців до Канади в період з 1891 по 1914 роки.
За фактом, причинами такого переселення став ланцюжок економічних, політичних і соціальних факторів.

Найголовнішим, що змушувало українців шукати кращої долі в далеких краях, була побутова та соціальна невлаштованість, відсутність стабільності і впевненості у завтрашньому дні.

На Галичині, Буковині та Закарпатті, які перебували під пануванням Австро-Угорщини, існував справжній земельний голод. На Галичині в 1902 році 42,7% селян мали земельні наділи тільки до 2 гектарів. На Буковині 16% селян взагалі не мали землі, а 42% були власниками ділянок розміром до 2 гектарів. На Закарпатті, де проживало близько 400 000 селян, на кожного хлібороба виділялося тільки 0,67 гектара землі.

Хоча в Австро-Угорщині кріпосне право було скасовано в 1848 році, цей, в основному, формальний акт мало що змінив у злиденному становищі більшості українських селян.
Кількість основних продуктів харчування, які вживалися в Галичині на одну людину, становило половину цієї кількості в Західній Європі. Як свідчить історик Я. Балан, 55 000 галичан щороку вмирали від голоду і недоїдання.

Політичні причини також зіграли чималу роль в імміграційному процесі – українці відчували політичні утиски з боку австро-угорської влади.

Масове переселення українців до Канади почалося наприкінці ХІХ століття, коли канадський уряд активно заохочував широкомасштабну імміграцію з Центральної, Південної та Східної Європи.

Позитивні відгуки Пилипіва і Єлиняка, а також реклама канадського уряду невдовзі переконали багатьох жителів України (в основному з Галичини та Буковини) покинути Австро-Угорщину заради життя в Новому Світі. До 1914 року, коли з початком Першої світової війни потік іммігрантів загальмувався, близько 170 000 голодних, безземельних селян перетнули Атлантику і опинилися в Канаді.

За даними 2012 року, на території Канади проживає 1 209 085 осіб українського походження.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: