fbpx
  • Головна
  • Новини
  • Суспільство
  • Заробітчани, насильники чи жебраки? – у Франківську обговорили взаємини правоохоронців з правозахисниками та захист міліцією прав людини

Заробітчани, насильники чи жебраки? – у Франківську обговорили взаємини правоохоронців з правозахисниками та захист міліцією прав людини

Суспільство 18:19, 23.03, 2015

Панельна дискусія "Правоохоронці vs правозахисники: права людини в час війни", яку проводить Івано-Франківське представництво проекту "Київський діалог" спільно з ІФОО "Комітет виборців України" під час проведення змінила фокус.

Як пояснив координатор проекту «Київський діалог» в області Ігор Ткач, на обговорення винесли парадокс: протистояння двох структур, кожна з яких захищає права людини.

"Правоохоронці захищають права людини. Правозахисники також. На практиці вони борються – правозахисники з правоохоронцями. Маємо з'ясувати, як ці структури мають співпрацювати в захисті прав людини", – сказав Ігор Ткач.

З перших хвилин з’ясування перемістилося в площину дискусії з приводу того, ким для українців є працівники міліції, зважаючи на їхнє ставлення до своїх обов’язків.

Про те, що міліціонери не є правоохоронцями, непрямо підтвердив колишній працівник МВС, теперішній координатор зв'язків із громадськістю ГО та УМВС в області Ярослав Манжелей. Роблячи вибір між поняттями !правоохоронці" і "силовики", Ярослав Манжелей зупинився на другому: "Маємо стати правоохоронцями".

"Зараз такий час, що міняється психологія і правоохоронців, і багатьох людей. Але далеко не всі в міліції змінилися душею. Прошу врахувати, що ми такі самі люди", – звернувся він до учасників дискусії. Це не вплинуло на вердикт.

Учасники дискусії доктор юридичних наук, завкафедрою кримінального права Юридичного інституту ПНУ професор Павло Фріс та психолог, філософ, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії ПНУ Галина Дичковська підтримали і розвинули думку, що міліціонери в українському суспільстві не є правоохоронцями. Це або "заробітчани", в тому сенсі, що роблять вигляд, ніби захищають права людини, а насправді живуть в системі суспільного договору "я закрию очі на твоє порушення, а ти мені за це віддячиш". Або "насильники" – як у психологічному, так і у фізичному сенсах.

"Немає у нас міліції, немає правоохоронців. Подивіться, скільки вони вчиняють злочинів. Замість того, щоби забезпечувати правопорядок, вони самі вчиняють злочини…"  заявив Павло Фріс.

"Правоохоронець не повинен бути заробітчанином. Але правоохоронець не повинен бути і жебраком,  додав заступник голови обласного Апеляційного суду Володимир Гандзюк. – Зараз ми живемо в капіталістичному світі. І жити за одну ідею… За одну ідею сім’ю не утримаєш і дітей не прогодуєш. І тому, щоби правоохоронець не думав про заробітчанство, держава повинна його забезпечити. А держава зараз не дуже спішить це робити, держава економить, надіючись, що працівник міліції залишить все і буде тільки боротися зі злочинністю. Не буде".

Крапку в дискусії "правоохоронці чи силовики?" міг би поставити, сказав Ігор Ткач, підполковник управління СБУ в Івано-Франківській області, який займається правопорушеннями та злочинами в системі обласного управління МВС. Але той на відкрите обговорення дражливої теми за участю представників громадських організацій та журналістів не з’явився.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: