У Франківську «Тепле місто» зібрало Форум розвитку та відновлення з акцентом на людський капітал та ментальне здоров’я. Одна з панельних дискусій торкалася участі тилових міст та регіонів у відновленні та відбудові країни.
Відбудову на Форумі пропонують сприймати в контексті модернізації. Власне на цьому акцентував Роман Зінченко, співзасновник Greencubator, гостьовий викладач Бізнес-школи УКУ, дослідник мілітарних інновацій, волонтер. «Волонтер, пов’язаний з ППО, забезпечую оптику і зв’язок», – уточнив Зінченко.
«Як нам перемогти у наступній війні з рф?» – поставив питання Роман Зінченко.
Аналітик вважає, що імперія терору росія і через десятиліття залишиться загрозою Україні і українцям. «З точки зору нашої перемоги, покладатися на надію є найгіршою стратегією. Росія оклигає, як би не завершилася війна, і захоче реваншу», – акцентував він.
Виходячи з цього, тил має перелік завдань, і вони – на досить тривалий час.
«Нас менше, тому ми маємо інтелектуально і технологічно переграти імперію терору. Тил має виробляти перемогу, виходячи з того, що війна теперішня, як і майбутня, – війна умів, інженерів і заводів, плюс фронт. Тил має таке завдання на десятиліття», – каже Роман Зінченко.
За його словами, нам потрібні дорогі системи (військова техніка) і так само потрібні дешеві – пікапи з вогневими групами, які будуть збивати «балалайки» – дрони. Він пояснив, що один постріл «зенітного танка» «Гепард» коштує 3 тис. дол., одна черга – 4 постріли. Щоби збити шахед, «Гепарду» потрібно випустити до 10 черг. «Зараз збиття одного дрона коштує в рази дорожче, ніж дрон», – каже він.
Роман Зінченко говорить і про те, що війна теперішня, як і наступна, – також є війною складів і арсеналів: «Наша майбутня війна точно має бути з наповненими арсеналами. Швидше за все, це нам доведеться купувати. І розмір економіки має це забезпечити».
Він бачить дві можливості для цього: економічна свобода й інвестиції у виробництва, насамперед мілітарні.
«Забирати робочі місця з Китаю, – так бачить участь тилових міст і регіонів у відбудові країни Зінченко. – Закарпаття, Львівщина, Франківщина – прекрасні території, чому ні? Тут можуть осісти компанії, які виробляють, наприклад, телефони чи морські системи навігації. Ці компанії не можуть тут народитися, але можуть переїхати – компанії, які будуть виробляти дрони тисячами…»
«Ми маємо в тилу ставати інженерами перемоги, – наголосив Зінченко. – Багато зруйнованих війною міст і сіл не відродиться. Ми маємо перенести звідти «точки економіки», маємо наростити у відносно безпечних регіонах людський капітал, який вироблятиме перемогу, – і тут мова як про пограмістів, такі про фрезерувальників. Потрібна модернізована середня освіта. Треба з пенсій відкликати людей, які працювали в оборонці, і повернути їх на виробництво й залучити до навчання наступних робітників. У нас до війни не було і зараз немає, приміром, виробництва труб, теплоізоляційних матеріалів. Наступну війну ми точно виграємо з тенхнологіями і ЗСУ. Тил має бути дуже технологічним і дуже жадібним до перемоги з точки зору рішень, діяльності і драйву».