Соціологічна група «Рейтинг» до 30-ї річниці Незалежності України провела масштабне соціологічне дослідження з загальною вибіркою в 20 тисяч респондентів. Мета – вивчити особливості мислення та стилю життя нового покоління українців, їхнього ціннісного світу, мотивацій, оцінки самих себе та України.
“За 30 років Незалежності України зросло покоління людей, яке за своїми поглядами, ідеями, цінностями та мріями помітно вирізняється серед інших демографічних груп. У соціологічних замірах за останні кілька років ідеологічні та регіональні відмінності стають менш вагомими, поступаючись віковому фактору. Молодь, яка народилася і зростала в нових умовах глобального світу та не знала бар’єрів радянського часу, сьогодні задає нові тренди життя, ламає стереотипи, традиції, формує нові запити. Це – Покоління Незалежності”, – пишуть автори дослідження.
Як показують результати опитування, проголошення Незалежності України сьогодні загалом підтримали б 80% українців. Не підтримали б – 15%, вагалися з відповіддю – 5%. Найвищий рівень підтримки Незалежності України серед покоління, яке народилося після 1991 року (87%). Також більше тих, хто підтримав би Незалежність, серед мешканців західних та центральних регіонів та більш заможних і освічених. Так, в Івано-Франківській області за проголошення Незалежності сьогодні проголосували б 92% (проти – 6%, інші – вагаються). Нагадаємо, на референдумі в 1991 році за незалежність проголосували 98,42% мешканців Прикарпаття, проти – 1,03%.
Громадянами України ідентифікують себе 75% опитаних (11% не відчувають себе такими), натомість європейцями – 26%, «радянською людиною» – 21%. Серед представників покоління Незалежності ідентифікують себе як громадяни України 86%, як європейці – 40%. Старші менше вважають себе європейцями, але частіше, ніж інші, ідентифікують себе як «радянську людину». У регіональному розрізі західні області більше відчувають себе європейцями, ніж радянськими людьми, так само як Київ. Східні, навпаки, більше ідентифікують себе з вихідцями з СРСР, ніж з Європи. Мандрівники, які частіше подорожують всередині держави, більше відчувають себе громадянами України.
61% опитаних не жалкують зараз про розпад Радянського Союзу, натомість 32% – жалкують. Найбільше таких на південному сході країни, серед представників старшого покоління, менш забезпечених. Ностальгують за Радянським Союзом також ті, хто не підтримав би проголошення Незалежності, а також люди, які вважають свої найкращі часи вже в минулому. На Прикарпатті за СРСР ностальгують 12% населення.
Цікаво, що ставлення до радянського минулого серед населення Росії та України суттєво відрізняється. Якщо за останні десять років рівень ностальгії за радянським минулим в Україні послідовно знижується, то в Росії – зростає.
Вплив радянського періоду на розвиток України 52% оцінили як нейтральний, 23% – як негативний, 18% – позитивний. Полярні оцінки (і негативні, і позитивні) дають представники старшого покоління. Серед наймолодших домінує нейтральна позиція, оскільки для них період СРСР – це інформація з підручника історії, а не реальний досвід.
Свобода слова (77%) та умови для самореалізації (64%) – сфери, які, на думку опитаних, краще розвинені в сучасній Україні, у порівнянні з радянським періодом. Натомість оцінки рівня життя розділилися порівну: по 43% вважають, що він був кращий як за часів Радянського Союзу, так і в сучасній Україні. Молодші вважають, що сьогодні краще, старші – навпаки. За оцінкою рівня медицини та освіти сучасна Україна поки поступається радянському минулому. Лише ті, хто народився в незалежній Україні, вважають, що рівень медичних та освітніх послуг сьогодні кращий. Старші ж, навпаки, оцінюють сучасну медицину та освіту значно гірше.
Попри те, що порівняння рівня життя в сучасній Україні та СРСР має полярні оцінки, повернення до планової економіки підтримують лише 27% опитаних. Дві третини виступають за ринкові відносини. Цікаво, що у віковому розподілі відмінностей значно менше, аніж у майновому: що багатші опитані, то частіше вони висловлюються за вільний ринок.
Дослідження проводилося з 20 липня по 9 серпня 2021 року методом телефонного інтерв’ю. Опитано 20 тисяч респондентів в усіх областях країни, окрім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.
