fbpx

Кладовище у Делятині виграло номінацію "найкраща серія світлин"

Суспільство 11:52, 26.03, 2024

Серія світлин із зображенням кладовища у Делятині військового Тараса Золотавіна стала найкращою у фотоконкурсі “Вікі любить пам’ятки” (Wiki Loves Monuments) за 2023 рік у спецномінації “Єврейська спадщина”.

Перелік найкращих фото оприлюднили на сайті конкурсу.

Міжнародний фотоконкурс “Вікі любить пам’ятки” вже шостий рік поспіль підтримує українське представництво канадської недержавної організації Ukrainian Jewish Encounter (UJE).

Найкращою серією світлин стали три роботи із зображенням єврейського кладовища Делятина авторства Тараса Золотавіна. Це кладовище не охороняється державою.

Кладовище у Делятині виграло номінацію "найкраща серія світлин" 1

Тарас Золотавін вперше взяв участь у конкурсі 2021 року, відзначившись серед учасників-дебютантів, а вже у 2022 році він увійшов до десятки найбільш результативних конкурсантів. Зараз він перебуває на службі в ЗСУ.

“Це була одна із подорожей Карпатами. Зазвичай я відвідую гори в цьому регіоні, але також цікавлюся історією і краєзнавством. Десь на одному з інтернет-ресурсів побачив інформацію про кіркут у Делятині (як виявилося потім, зовсім не проілюстрований у Вікіпедії, хоча місце варте того). Тож вирішив виділити один день спеціально для його дослідження. І воно справді того вартувало. Дуже вразили масштаби, до того не доводилося бачити одночасно стільки мацев у такій концентрації і різноманітті орнаментів. З приємного: видно, що за цвинтарем почали доглядати, спиляли зарості, встановили паркан і інформаційну дошку. Раніше там, судячи із залишків сміття, місцеві зробили звалище”,  — каже Тарас.

Кладовище у Делятині виграло номінацію "найкраща серія світлин" 2

Чоловік розповідає, що важко було потрапити на територію самого кіркута. Паркан по периметру добре захищає місце від вандалізму і випасу худоби, але він так і не знайшов якогось організованого входу. Довелося звертатися до місцевих мешканців, які провели до дерев’яної частини і відчинили імпровізований прохід.

“У цілому місце варто відвідати хоча б один раз не лише краєзнавцям чи дослідникам минулого єврейського народу. Трапляється досить витончена робота різьби по каменю. Багатство стилістики і орнаменту, тварини, як символів, написи і т. д. Тож роботи ще непочатий край”, — розповідає чоловік.

Журі Марла та Джей прокоментували це фото із серії так:

“На цьому знімку зображено одне з небагатьох уцілілих єврейських кладовищ у західній частині України, яке старіє природним шляхом без стороннього втручання. Фото ілюструє типову щільність поховань, які були на цих старих кладовищах, і унікальний стиль різьблення написів і символів (як примітивних, так і більш витончених). Фото демонструє обширність і рідкісність цього незвичайного історичного місця”.

Головні новини Івано-Франківська і області в TELEGRAM

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: