Virtual Dedicated Server (VDS) являє собою хостинг-послугу, яка надає можливість користування віртуальним сервером із певними характеристиками. VDS – це по суті аналог фізичного сервера, створений шляхом віртуалізації. У разі оренди такого типу послуги користувачеві стають доступними доступ рівня root, встановлення власних операційних систем та іншого програмного забезпечення. У цій статті експерти хостинг-провайдера Cityhost.ua детально розкажуть про такий тип хостингу та аспекти використання VDS.
Типи віртуалізації VDS та їхні особливості
Найбільш популярними є два типи віртуалізації:
- KVM.
- OpenVZ.
Базою KVM є технологія апаратної віртуалізації, яка дає можливість створення на сервері повного аналога реального фізичного сервера. Цей тип передбачає виділення серверу власної області в оперативній пам’яті, мережевої карти та простору на жорсткому диску.
В основі OpenVZ програмна технологія, що дозволяє в межах одного фізичного сервера створювати й запускати розмежовані між собою віртуальні сервери. Результатом її застосування є висока продуктивність, простота використання серверної системи та легкість управління нею з можливістю збільшення серверної потужності будь-якої миті.
У яких випадках доцільно переносити сайт на VDS?
Актуальність перенесення сайту на VDS може бути обумовлена наступними причинами:
- значний ріст відвідуваності площадки – якщо число відвідувачів порталу стрімко зростає від кількох сотень до 10 тисяч або ще більшої кількості, то ресурсів, які виділяються на обробку даних запитів на акаунті хостингу, бракуватиме;
- впровадження на сайті «важких» скриптів, що потребують більше ресурсів, необхідних для оновлення даних (наприклад, якщо це сайт компанії-продавця, виникає потреба в коригуванні асортименту товарів – у цьому випадку знадобиться велика кількість RAM та CPU);
- сайт потребує специфічних налаштувань сервера, наприклад, встановлення додаткового програмного забезпечення, а умовою завантаження відповідної програми є наявність root-доступу до сервера (у деяких випадках необхідне ПЗ на сервері встановити неможливо – прикладом занадто «вимогливої» програми може слугувати сервіс Memcached, який висуває надто багато претензій до оперативної пам’яті й тим самим спричиняє значне навантаження на весь сервер);
- проблеми, спричинені DDooS-атаками на сусідні портали, розташовані на одному сервері хостингу, – вони призводять до неприємностей на всіх сайтах, які знаходяться на спільній IP-адресі;
- спамні розсилки «сусідів» (наслідком такого явища стає потрапляння IP-адреси сервера до спам-баз – у такому випадку доставку вашої пошти до адресата гарантувати не можна).
Існує й ряд інших обмежень провайдера для акаунта віртуального хостингу – це може бути збільшення кількості файлів, доменів або листів, які сайт відправляє своїм клієнтам протягом однієї години.
Покрокова інструкція з переносу сайту на VDS
Базовий алгоритм перенесення порталу на віртуальний сервер має такий вигляд:
- Замовивши послугу, знайомляться з листом, отриманим від хостинг-провайдера (у ньому містяться рекомендації та відомості, що стосуються базових налаштувань).
- Потрібні файли сайту копіюються на локальний комп’ютер.
- Експортується база даних.
- Установлюється вебсервер, СУБД або інше програмне забезпечення на віртуальний сервер.
- Драйвери налаштовуються на VDS.
- Створюється новий користувач. Цей етап передбачає необхідність створення пароля, домена, а також IP-адреси порталу (відповідні дані надходять у листі з настройками).
- Файли завантажуються з локальної системи на ВДС.
- База даних старого сайту імпортується в нову, на ВДС.
- Направляється домен.
Заключним етапом процесу є завантаження файлів сайту на VDS-сервер.
Специфіка процедури переносу сайту між серверами обумовлена типом панелі управління – певні особливості має таке транспортування для панелей управління WHM/cPanel та ISPmanager.
Наприклад, щоб перенести дані з панелі управління cPanel, попередньо знадобиться створення резервної копії акаунту в повному обсязі. Для цього спершу переходять до розділу, який має назву «Резервна копія», а далі обирають позицію «Download a Full Account Backup», після чого вказують місце зберігання архіву з копією й тиснуть на напис «Створити резервну копію».
Новоутворену копію можна завантажити на локальний ПК за допомогою сервісної опції «Диспетчер файлів». Альтернативний варіант – розміщення скопійованих даних зразу на VРS.
Далі слід увійти в панель налаштувань WHM із користувачем root, обрати розділ «Restore a Full Backup/cpmove File», архів та натиснути на «Restore». Результатом стане розгортання акаунту, що передбачає автоматичне відновлення всіх файлів сайту, баз даних та поштових скриньок.
Віртуальний сервер є оптимальним рішенням для сайтів, що перевищують можливості стандартних хостингів. VDS ідеально підходить для мережевих служб із надмірним завантаженням, а також для сайтів, що займаються проектуванням, розробкою та тестуванням ПЗ. Найбільш прийнятним він є і для закритих корпоративних проєктів із підвищеними вимогами до конфіденційності та безпеки даних, зокрема для невеликих компаній, які не можуть собі дозволити покупку чи оренду сервера фізичного.
Стаття надана хостинг-провайдером Cityhost.ua, який вже більше як 15 років надає послуги оренди віртуальних серверів, хостингу та реєстрації доменних імен.
На правах реклами