У музеї історії давнього Галича, що у селі Крилос на Івано-Франківщині, реконструктори відтворили побут та військову справу ремісничого двору давнього Галича. Всеукраїнський з’їзд реконструкторів, істориків та музейників тривав два дні — 20-21 травня.
Про це Суспільному розповіла заступниця голови організації реконструкторів “Чорна Галич” Марія Іванців.
“Майстер-класи показують елементи життя предків. Ми можемо зрозуміти, що люди володіли такими специфічними технологіями та уміннями, які для нас є складними”, — розповідає Марія Іванців.
Реконструктори відтворили наметовий житловий табір із кухнею. Страви готували на вогні та у старовинних печах.
Одну з них виготовляла студентка київського вишу Любава Потоцька, яка приїхала разом з археологічним товариством. За її словами, щоб піч запрацювала, потрібно кілька годин. “Краще брати місцеву глину, матеріали. Вони дають більше розуміння про те, як це робиться й звідки брали матеріали для будування саме тут”, — каже Любава Потоцька.
Серед інших локацій заходу — військовий табір. Тут є обладунки, середньовічна зброя.
Реконструктор історичного фехтування з Києва Богдан Остроушенко розповідає про особливості мечів та списів, а також про тактики ведення бою кілька століть тому.
“Привезли павези — це такі великі піхотні щити. Також списи, рогатини, піки — все найходовіше. Як то кажуть: те, що в книжці написано, те й привезли. Будемо тренувати наше “маленьке середньовічне ополчення” так, аби вони могли на собі відчути всі тяготи військової служби того часу”, — каже Богдан Остроушенко.
Для охочих провели майстер-клас. Його учасників розділили на щитоносців та тих, хто володіє списами. Дітей навчали вести бій середньовічною зброєю.
Київський клуб реконструкторів відтворив переносний горн Середньовіччя, який працює за допомогою міхів.
Реконструктор Костянтин Камишев розповідає: раніше паливо й метал виробляли самотужки, тому це було дуже дорого. “Як правило, у ковалів були підмайстри, які виконували важку роботу. А майстри знали технології, якими дуже часто не ділилися, щоб це був секрет”, — розповідає Костянтин Камишев.
Відвідувачам кузні “Ремісничого двору Давнього Галича” показували, як колись виготовляли ножі. Павло Єлісєєв — коваль і в житті, і в реконструкції. Чоловік каже: ця справа складна фізично та потребує підготовки. “Був побутовий ніж такий маленький — 7-8 см лезо, простої форми ручка — овальна. Це — класика, зараз їх називають “фінками”. Маленький, тому що метал був дорогий. А цього цілком достатньо для побутових потреб”, — каже Павло Єлісєєв.
Під час реконструкції Середньовіччя можна було також спробувати себе у столярній справі, долучитися до виробництва човна-довбанки або постріляти з лука. За словами голови громадської організації “Чорна Галич” Марії Іванців, після закінченню з’їзду планують написати кілька наукових статей.
Фото – Роберт Ерік