Калушани Андрій Шутяк та Олександр Коваль продовжують відновлювати військовий цвинтар часів Першої світової війни.
Уже вдалося розчистити 70 хрестів, на черзі — ще 290. Повну інформацію Андрій Шутяк планує викласти на спеціальному сайті про Калуш у Першій світовій війні, розповів краєзнавець «Вікнам»:
“Ми відчистили не просто хрести, а кожну букву на хресті. На жаль, деякі букви прочитати вже неможливо”.
Близько 40% інформації про похованих вдається ідентифікувати за допомогою військових архівів. Адже тут, на відміну від написів на хрестах, збереглися і дата та місце народження та причина смерті.
“Основна частина похованих — це так звані санітарні втрати, тобто смерть від дизентерії, холери та інших хвороб”, — зазначив Андрій Шутяк.
У соцмережі краєзнавець створив сторінку «Калушани в Першій світовій війні. Kalush (Kałusz) in the First World War», де частково оприлюднює інформацію про похованих на калуському військовому цвинтарі.
За словами Андрія Шутяка, військовий цвинтар у Калуші було закладено 1926 року. Тут перепоховали жертв Першої світової війни з усього Калуша. Одне з найбільших поховань було біля нинішньої міської лікарні на вулиці Каракая, де діяв військовий шпиталь.
Краєзнавець запрошує калушан допомогти розчистити хрести. Волонтерів чекають щосуботи на старому цвинтарі – зголошуватися за тел.: (050) 701-93-66.
Серед цікавих знахідок — поховання сержанта бухгалтерії II категорії Josip Kajfes, родом із Чехії (муніципалітет Лужани, м. Прєштіце); прапорщика 8-го Фінляндського стрілецького полку Родіона Вахрошкіна (Нижньогородська губернія), який помер 1915 року в польовому шпиталі від холери; цивільного кучера Iwan Hajducky.
Також краєзнавцеві вдалося встановити, що на військовому цвинтарі похована 15-річна Hanusia Gawadzin з Тлумача, яка була призвана, можливо, добровольцем, до робітничого батальйону лейтенанта Некаса австро-угорської армії.
