Кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб Івано-Франківського національного медичного університету Оксана Кондрин від початку епідемії COVID-19 консультує вагітних жінок в Обласному перинатальному центрі. Й не полишає лікування хворих в обласній інфекційній лікарні, де пацієнтів із коронавірусною інфекцією приймають з усієї області.
Науковиця-інфекціоністка, яка має понад 30 років лікарського стажу, зізнається, що COVID-19 став для неї своєрідним викликом на фахову компетентність, бо часто доводиться рятувати людей, приймаючи нестандартні рішення.
“На початку епідемії хворих на коронавірус лікували терапевти, кардіологи та інші фахівці. Знаємо, що в цей період навіть пластичні хірурги лікували хворих на COVID-19. Наші гінекологи написали звернення до ректора Івано-Франківського медуніверситету, щоб допомогли їм з інфекціоністом. Думаю, так само треба було зробити всім іншим стаціонарним відділенням ковід-лікарень, бо лише інфекціоністи знають нюанси подібних недуг”, – розповіла Укрінформу медик.
З березня Оксана Кондрин вже консультувала вагітних жінок в Обласному перинатальному центрі.
“Там було чимало нестандартних випадків. Іноді доводилось змінювати випробувані схеми лікування. До прикладу, ми спостерігали жінку, в якої на другому тижні від початку хвороби вже не було гарячки, не визначався активний вірус, але цілком яскраво проявлялись ознаки дихальної недостатності. Гінекологи зупинились із призначенням лікування, бо в той час вважалося, що при коронавірусній інфекції гормональні препарати були заборонені. Втім, ми схилялись до думки, що тут вони необхідні. Порадилися з пульмонологом – і вирішуємо таки призначити гормональні препарати вагітній. А вже на другий день з’являється доказова інформація, що дексаметазон є добрим препаратом при лікуванні коронавірусної інфекції. Ось так цей COVID-19 випробовує лікарів”, – пригадує лікарка.
Якщо в організмі матері після хвороби з’явились антитіла до коронавірусу, то й у дитини, яка в неї народжується, вони теж мають бути, зауважує інфекціоністка. Антитіла передаються дитині і циркулюють в її організмі до півтора року. Це спеціально не досліджують, але це закономірне явище. Коли мама хворіла на вітрянку, антитіла до цієї недуги теж захищають організм дитини від вітрянки до півтора року.
В Обласному перинатальному центрі з квітня до грудня зафіксовано близько сотні випадків, коли жінки народжували після лабораторно підтвердженого COVID-19.
Ще було чимало випадків, коли ПЛР-тест від’ємний, але клінічні симптоми цієї недуги у жінки очевидні. Близько 40 вагітних жінок за період епідемії COVID-19 були кисневозалежні.
“Через дихальну недостатність деяким вагітним доводилось проводити кесарів розтин. Попри це смертність серед вагітних не була високою. За увесь час епідемії в обласному перинатальному центрі померли лише дві жінки від коронавірусної інфекції. Летальні випадки зафіксовані у перші дні епідемії. Треба розуміти, що жінкам, до прикладу, в певний період вагітності, не можна робити рентген. Тому в нас у період епідемії COVID-19 медики освоїли світову практику дослідження легень на УЗД-апараті”, – розповідає експертка.
Оксана Кондрин пояснила, чому ПЛР-діагностування коронавірусної інфекції є відносним.
“У своїй практиці ми не виділяємо вірус від хворих, а лише діагностуємо наявність генетичного матеріалу, фрагменту РНК-вірусу на слизових оболонках людини методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). Уявіть картину: в період епідемії, коли всі пчихають і кашляють, на слизових оболонках ротоглотки може бути все – і вірус грипу, і парагрипу, і той самий коронавірус. Утім, його присутність на слизових ще не є доказом того, що людина хвора. Ми взяли за «золотий стандарт» діагностики COVID-19 позитивний ПЛР-тест, який підтверджує, що людина хвора. Але це не завжди так. У природі існує так званий інфекційний процес – біологічне явище, взаємодія захисних реакцій організму, фізіологічних, ендокринних з тим вірусом. Плюс фактори супутніх хвороб, зовнішнього середовища та інші. Ми цього не досліджуємо, але в ідеалі і грип треба підтверджувати не лише наявністю ПЛР-реакції на слизовій, а й наростанням титру антитіл, тобто реакцією в організмі. Оскільки це дослідження є дорогим, то ми не можемо зробити його кожному пацієнту із позитивним ПЛР-тестом. Утім, такі дослідження у масштабах держави були б цікавими, бо це відповідь на питання, наскільки розвивається наш імунітет до вірусу. Якщо не менше 75% людей, які проживають у певних умовах, мають антитіла, то епідемії і високої захворюваності не буде”, – розтлумачує інфекціоністка.