Курс на економію
Економити газ будуть по всій Україні. Кожна область повинна подати Мінрегіонбуду план зі зменшення споживання природного газу теплопостачальними підприємствами на 30% в період опалювального сезону 2014-2015 років. Таке завдання перед регіонами поставив Антикризовий енергетичний штаб, який очолив віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман. Івано-Франківщина представляє свій план економії газу сьогодні, 31 липня. Після цього кожна область отримає щомісячний ліміт блакитного палива.
"Варто врахувати, що минулий опалювальний сезон не був холодний, якою буде ця зима, невідомо, треба пам’ятати про температурні режими", – зазначив заступник голови облдержадміністрації Любомир Слободян на засіданні обласного оперативного штабу з питань підготовки паливно-енергетичного комплексу та ЖКГ до роботи в осінньо-зимовий період 2014-2015 року.
Найбільше обласна влада планує заощадити газу на комунальних підприємствах та бюджетних установах. Серед населення, яке споживає 62% газу, буде проведена роз’яснювальна робота. "Невиконання рішень штабу буде розцінюватися як невиконання рішень Кабміну. Що за цим слідує, ви розумієте", – попередив керівників районів Слободян.
Як відзначив директор департаменту промисловості та інфраструктури ОДА Василь Ковальчук, минулого опалювального сезону в області вдалося скоротити споживання блакитного палива на 16%.
А начальник управління житлово-комунального господарства ОДА Юрій Басараб представив райдержадміністраціям орієнтовний план з економії газу на теплопостачальних підприємствах.
За цим планом, область має зекономити 27 692,2 тис. м куб. газу, що становить 30% від спожитого у 2013 році у кількості 92 307,5 тис. м куб. Очікуване споживання на 2014 рік – 64 615,12 тис. м куб. Однак за січень – червень цього року область спожила 44 706 тис. м куб. Тож до кінця року розрахунковий залишок становить 19 909,2 тис. м. куб. Найбільше має зекономити блакитного палива ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" – майже 14 000 тис. м куб. А "Снятинське УВП2 та "Яремчанське ПЗТЕ" свій ліміт газу, судячи з таблички, вже використало.
"Йде до того, що Мінрегіонбуд розробляє нормативно-правовий акт, який зобов’язуватиме зменшити в опалювальний період температуру у приміщеннях на два градуси. Тобто якщо ми мали в дитсадках 22°С, то тепер нормативно буде – 20, якщо ми мали в квартирі 18°С, то буде – 16", – сказав Басараб. Він порадив з музичних шкіл переводити дітей на заняття в загальноосвітні і припустив, що в лікарнях прийдеться з кількох корпусів переводити хворих в один-два.
Він також нагадав, що з 1 липня скасовано відшкодування з бюджету різниці в тарифах для підприємств теплокомуненерго, тобто область повинна забезпечити розрахунки за природний газ у повному обсязі.
Заступник директора департаменту промисловості та інфраструктури облдержадміністрації Вадим Козленко нагадав, що минулого року в області працювало 120 котелень на деревині, що становить 14,5% від всіх котелень. Цього року райони планують перевести на дрова ще 52. Зокрема, в Косівському районі – 9, Снятинському – 7, Коломийському – 8, в інших районах – по одній-дві.
Козленко зазначив, що на альтернативні види палива можна перейти і за кошти інвесторів. "Я думаю, ви маєте інвесторів, вони зараз активно ходять і пропонують свої послуги", – звернувся він на засіданні антикризового штабу до представників районів.
Також порадив їм не забувати про енергозберігання – утеплення стін, заміну вікон, встановлення електричного термоопалення тощо.
Втім, такі поради у районах сприймають іронічно: де, мовляв, брати кошти на енергоощадні технології? Мають сумніви представники районів і щодо доброчесності інвесторів, які, як каже Козленко, самі пропонують послуги.
"Особисто спілкувався з так званими інвесторами, деякі прямо пропонували відмивати гроші", – зазначає перший заступник міського голови Яремче Юрій Бодоряк.
Натомість він пропонує почати швидше навчання в школах, щоб взимку зекономити газ на освітніх закладах. Також Бодоряк просить провести нараду з лісівниками, які, за його словами, в кризовій ситуації піднімають ціни на дрова.
З шахраями-інвестароми, стверджує в. о. заступника міського голови Коломиї Ярослав Гошій, ще можна дати раду, а що робити з казначейством? "Мене турбує питання проходження коштів через казначейство. У Коломиї вже працюють дві котельні на твердому паливі. Але в зв’язку з тим, що казначейство не пропускає гроші, у нас під зривом запуск ще однієї", – каже Гошій.
Але попри проблеми з казначейством, брак коштів для переведення котелень на альтернативне паливо чи на впровадження енергозберігаючих технологій план Кабміну доведеться виконати. "З того всього, що ми спільно проаналізували, практично всі територіальні підрозділи мають можливість на цей період зменшити об’єми споживання газу на 30%, і ніхто мене в іншому не переконає", – закрив Слободян засідання антикризового штабу.
Справа – дрова
Доки влада готується проводити з населенням роз’яснювальну роботу, люди самі зрозуміли, що газ треба економити. Найбільшим стимулом шукати альтернативу газовому опаленню стало підвищення тарифів. Нагадаємо, з 1 травня цього року блакитне паливо стало дорожче у півтора рази. Так, сім'ї, які використовують природний газ обсягом до 2500 кубометрів на рік, з травня платять за нього на 50% більше. Якщо споживання перевищує цю позначку – то аж на 63%.
Тому прикарпатці кинулися масово запасатися дровами не лише в селах, а й у містах – райцентрах і в обласному центрі. Найчастіше на альтернативні види палива – здебільшого саме на дрова – переходять власники приватних будинків та дрібного бізнесу.
Залежно від породи деревини (твердолистяні чи м’яколистяні) 2-2,3 м куб. дров заміняють 1000 кубів газу. Рахуємо: 1000 кубометрів газу обійдеться у 1089 гривень, якщо ви споживаєте до 2500 м куб. в рік, якщо більше, то – 1788 гривень. За оголошеннями в газетах чи в інтернеті 1 м куб дров можна придбати за 350-400 гривень з доставкою по області. Для порівняння – минулого року 1 м куб паливних дров коштував двісті гривень.
Як пояснює заступник управління лісового та мисливського господарства Роман Варварук, ціни на дрова встановлює облдержадміністрація. "Обласне управління лісового та мисливського господарства рубає приблизно 900 тисяч кубів лісу. З них приблизно 135 тисяч метрів кубічних дров паливних ми реалізовуємо населенню, – пояснює Варварук. – Ціна для населення на хвойні та м’яколистяні породи становить від 100 до 140 гривень за 1 м куб., а на тверді породи – від 110 до 150 гривень".
Він підкреслює, що це ціна за дрова з верхнього складу (фактично з місця вирубки). Тобто покупець має сам подбати про транспортування та заготівлю цих дров. Ціни піднімають не лісівники, пояснює Роман Варварук, а посередники, які перепродують дрова.
Попри те, що газ подорожчав на 50%, несанкціонованих рубок на Прикарпатті не побільшало, переконують в управлінні лісового та мисливського господарства. Нагадаємо, минулого місяця голова облдержадміністрації Андрій Троценко під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Фінляндії в Україні Ар’єю Макконен зазначив, що в критичній з ситуації з газом ми змушені будемо активно використовувати ліси, "щоби забезпечити виживання наших людей". Вів він до того, що Прикарпаття може перейняти досвід Фінляндії з відновлення природних лісових ресурсів. Однак у ЗМІ це подали, наче обласна влада побоюється масової вирубки лісів.
Роман Олійник, перший заступник начальника управління лісового та мисливського господарства, запевняє, що управління має можливість наростити резерви дров без знищення лісів. Зокрема, на паливо можна використовувати відходи деревини, що залишаються на лісосіках. Крім того, в лісах нагромаджується природний відпад.
"Наприклад, ми садимо п’ять тисяч дерев на гектарі, а до віку рубки – до 100 років – доживає 400 дерев. Решта сохне. У нас можна було б робити багато рубок догляду і отримувати якісну, невеликих розмірів деревину, – пояснює Олійник. – Але останні 20 років вартість заготівлі і транспортування цієї деревини була вища, ніж її ціна. Через те одна з наших пропозицій така: щоб людям давали дотацію, яка б йшла на дрова. Тоді люди будуть зацікавлені ці дрова купляти. У нас цей ринок дров оживиться і багато проблем вирішиться".
Крім того, управління звернулося до керівництва ОДА з пропозицією розробити програму, за якою можна було б встановити сучасні котельні в закладах освіти та медицини. "Зараз вже є котли, які працюють на сирій сировині. Я бачив у Швеції електростанцію, яка опалювала 22 тисячі будинків, давала тепло і світло для невеличкого містечка. Ця станція працювала на такій трісці, що, коли її висипали, з неї капала і вода, – розповідає Роман Олійник. – На реалізацію таких проектів можна шукати кошти у програмах Євросоюзу. Було б бажання".
Марія Гаврилюк