Передісторія
Жахлива повінь 2008-го року змусила владу і громаду області звернути увагу на стан річок – на проблему укріплення берегів, регулювання русел, діяльність "чорних шутристів", які масово і незаконно вибирали гравійно-піщану суміш.
У вересні 2011 року депутати Івано-Франківської обласної ради приймають, на їхню думку, рятівне рішення: дозволити на Прикарпатті проводити руслоочисні та руслорегулювальні роботи на річках, що мало б знизити ризик паводків, сприяти відновленню природного стану русла, зняти проблему з "чорними шутристами".
Обласна прокуратура це рішення у суді не опротестувала, хоча воно суперечить відомій забороні на видобуток піщано-гравійної суміші на гірських річках, яка прописана у 88 статті Водного кодексу України. Відтак шляхетний начебто намір впорядкувати і обмежити вибір гравію з річок обласній владі вдалося перетворити на чергову "схему", на якій заробляють наближені до самої ж влади фірми.
Депутатська комісія з питань екології (на той час її голова – колишній начальник екологічної інспекції та екс-голова Франківської ОДА Андрій Троценко) отримала право погоджувати запропонований облводгоспом "пооб’єктний перелік руслоочисних і руслорегулюючих робіт". Підрядники, згідно з проектом робіт, "чистили русла", гравій забирали собі, а місцевим громадам, аби не хвилювалися, сплачували 20% від його вартості.
За час дії цього рішення "чорних шутристів" таки поменшало. Принаймні так каже статистика. З 2015 по липень 2016-го до адміністративної відповідальності притягнуто лише 47 порушників, які незаконно видобували піщано-гравійну суміш. Але річкам від цього аж ніяк не стало краще. Навпаки, вже "легалізоване" знищення річок набуло небачених масштабів.
За чотири останніх роки управління водних ресурсів в Івано-Франківській області погодило 44 об'єкти для руслоочисних та руслорегулюючих робіт на прикарпатських річках. Проте з 44 об'єктів завершено і здано в експлуатацію лише сім. А ще сім дозволів, які видані підрядникам на проведення руслоочисних робіт, анульовані облводресурсом.
За три місяці збору інформації, вивчення проектних документацій та актів виконаних робіт, обстеження об'єктів, фото- та відеофіксації ми з’ясували механізм і масштаби "легального" грабунку прикарпатських надр.
Хто у схемі
Підряди на роботи з розчищення та регулювання русел отримують лише фірми, які наближені до владних структур. Засновники фірм є обласними депутатами або в родинних стосунках з ними, а також ті, кого прикриває сам облводресурси. Про місце управління водних ресурсів в Івано-Франківській області в цій "схемі" трохи згодом.
Рекордсменом за підрядами на руслоочисні роботи є ПП "Брати КІП". Ця фірма виконує такі роботи з 2012 року. Вони чистили русла в 5 місцях: на р. Свіча (Тяпче), р. Прут (Корнич), р. Сукіль (біля Болехова), р. Бистриця Надвірнянська (Черніїв) та р. Свіча (Підбережжя).
На кожному об'єкті фірма виконувала роботи по декілька років. Фактично це не були роботи з розчистки чи регулювання русла, а просто вибір піщано-гравійної суміші з річки. Жоден об'єкт не був зданий в експлуатацію.
Але попри це облводресурси у 2016 році продовжили цій фірмі дозвіл на руслоочисні роботи на р. Свіча (Підбережжя). Навіть виплати – 20% сільській раді як соціальний внесок на розвиток громад – за реалізований гравій ПП "Брати КіП" не здійснювали вчасно.
Черніївська сільська рада лише через суд спромоглася у червні 2014 року повернути собі 66 тис. гривень, які заборгував підрядник за роботи на об'єкті "Розчистка та регулювання русла на р. Бистриця Надвірнянська в с. Черніїв Тисменицького району Івано-Франківської області".
Також стало відомо, що фірма "Брати КІП" у 2013 році виконувала руслоочисні роботи як субпідрядник на р. Прут у Шепарівцях Коломийського району. Видобутий "шутер" фірма постачала на будівництво супермаркету "Епіцентр" у Коломиї. Гіпермаркет побудували, а руслоочисні та руслорегулюючі роботи на Пруті так і не завершили.
Відомо, що фірма "Брати КіП" отримала 12,42 мільйонів гривень на ремонт доріг в Івано-Франківській області. А на сам ремонт використовували піщано-гравійну суміш з річок. Варто зазначити, що собівартість 1 м куб. видобутого з річки гравію складає від 20 до 40 грн, а продають його вже за 160-300 грн за м куб.
Підприємство "Брати КІП" належить Петру Проціву, брату колишнього голови Служби автомобільних доріг в області Миколи Проціва, який на цей час є директором підприємства. Фірма зареєстрована в селі Підбережжя, що знаходиться поряд з с. Тяпче та м. Болехів. Саме в цих трьох населених пунктах фірма проводила руслоочисні роботи на річках.
Наступний виконавець – ТОВ "Гірбудінвест". З 2012 по 2016 рік фірма виконувала руслоочисні роботи на чотирьох об'єктах. На р. Бистриця Солотвинська біля с. Клузів Тисменицького району роботи завершені. На інших двох – р. Черемош в с. Слобідка Косівського району – роботи так і не завершені. А ось на р. Бистриця Надвірнянська біля с. Березівка Тисменицького району "Гірбудінвест" розчищає річку вже третій рік поспіль. Роботи навряд чи закінчать швидко, бо на цій річці великі поклади "шутру".
Засновниками ТОВ "Гірбудінвест" до лютого 2014 року були Роман Миронюк та Мирослава Пліхтяк, дружина Андрія Пліхтяка, який зараз є заступником начальника управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА.
В 2015 році засновником залишився Роман Миронюк, а директором став Едуард Муляр. На цей час засновником та керівником фірми ТзОВ "Гірбудінвест" є Цап’юк Богдан Володимирович. Відомо, що "Гірбудінвест" займався берегоукріпленням двох річок – у Тисменицькому районі – Посічанки (село Посіч), вартість робіт скаладала 297 тис. грн та у Косівському районі – Пістинька (село Пістинь), вартість робіт – 91,4 тис. грн.
Також увагу привертає ТОВ СП "Будучність". Фірма проводила руслоочисні роботи на трьох об'єктах: р. Лімниця (с. Довге-Калуське та м. Калуш) і на р. Чечва (с. Довге-Калуське).
Засновниками ТОВ СП "Будучність" є Швед Михайло Васильович та Павлів Роман Михайлович, він же керівник підприємства.
Роман Павлів – з 2010 по 2014 рр. депутат Івано-Франківської облради від Української партії, секретар комісії облради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, комунікацій, дорожнього та житлово-комунального господарства, а з 2014 р. – депутат Івано-Франківської облради від БПП "Солідарність", заступник голови комісії облради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства.
У власності Романа Павліва перебуває дробильно-сортувальний вузол, який розташований у с. Довге-Калуське, та кар’єр "Берлоги" з видобутку піщано-гравійної суміші (останній – 1 км від с. Довге-Калуське на території Берлогівської сільської ради). В листопаді 2012 року Держгеонадра зупиняють дію спецдозволу на видобуток корисних копалин з кар'єру "Берлоги". Проте вже у січні 2013 року СП "Будучність" отримує дозвіл на проведення руслоочисних робіт на р. Чечва (с. Довге-Калуське), а у 2014 році на р. Лімниця в тому ж селі. На період призупинення спецдозволу фірма забезпечила себе будівельним матеріалом – шутром. Об'єкти здані в експлуатацію. Але під сумнівом якість виконання робіт на цих об'єктах.
З квітня 2014 року Держгеонадра знову дозволили користуватися кар'єром фірмі "Будучність". Тому на третьому об'єкті на р. Лімниця біля Калуша роботи не завершені, фірма проводила руслоочисні роботи неповних три місяці у 2015 році. Поряд з дробильно-сортувальним вузлом фірми "Будучність" журналісти зафіксували несанкціоноване видобування піску та гравію у промислових масштабах. Видобуті корисні копалини складуються на території дробильного цеху. З 2008 року "Будучність" отримала підряди з ремонту мостів, доріг та укріплення берегів річок на суму 14,4 млн грн та будівельно-монтажних робіт на суму 32 млн грн.
"Богородчанський райавтодор" та "Надвірнянський райавтодор" є філіями ДП "Івано-Франківський облавтодор". Після двох років розчистки русла ріки першій водоблресурси дозвіл на роботи анулювали, остання ж припинила роботи. Роботи виконувалися лише для того, аби вибрати шутер з ріки для ремонту доріг.
ВКФ "Силует" виконувала регулювання та розчистку русла на р. Чечва в с. Нижній Струтинь. Засновником та директором фірми є Качур Микола Романович. Фірма прописана в смт. Рожнятів. З 2009 року фірма виграла тендери на регулюючі та берегоукріплюючі роботи на гірських річках загальною вартістю 25,48 млн гривень та на інші будівельні роботи – 11,01 млн грн. Проте роботи з розчистки р. Чечва в с. Нижній Струтинь не завершила.
ПАТ "Івано-Франківська пересувна механізована колона-118" з червня 2013 по грудень 2015 проводила руслоочисні роботи на р. Бистриця Надвірнянська в Надвірній. Роботи не виконані.
Керівник підприємства – Стрембицький Ігор Карлович. За відновлення водозахисної дамби на р. Черемош у с. Залуччя та на р. Рибниця у с. Рожнів ПАТ "Івано-Франківська пересувна механізована колона-118" отримала від управління водних ресурсів 9,01 млн гривень.
Снятинське ремонтно-будівельне ТзОВ №16 в 2012 році займалося розчисткою р. Прут біля с. Завалля, але роботи не завершені. Також вже три роки поспіль регулює русло р. Прут, але вже у Снятині. Наразі кінцевого результату не видно. Засновниками фірми є ціла родина – Чичул Василь Миколайович, Чичул Віра Петрівна, Чичул Ірина Василівна, Чичул Микола Васильович. Керівником підприємства є Чичул Василь Миколайович. Підприємство Снятинське ремонтно-будівельне ТзОВ №16 володіє трьома кар'єрами з видобутку піску та піщано-гравійної суміші: родовище Видинівське, родовище Снятинське та родовище Прутівське. У 2008 році підприємство виконало робіт з реконструкції центральної районної бібліотеки у Снятині на 960 тис. гривень.
Фірма ТОВ "Західстан", засновниками якої є Яцюк Степан Михайлович та Крижанівська Анна Євстахіївна. Керівником підприємства є Цибенко Людмила Леонідівна. Руслоочисні роботи проводять на р. Дністер в с. Маріямпіль з 2014 року до цього часу. "Західстан" також має кар'єр "Маріямпільський" з видобутку піщано-гравійної суміші.
І остання фірма, яку треба згадати, – це ТОВ "Струмок". Фірма виконувала роботи з очистки та вирівнювання русла на Бистриці Надвірнянській біля села Назавизів Надвірнянського району. Засновники «Струмка» – Янцюк Василь Миколайович та Янцюк Оксана Йосипівна.
Василь Янцюк – з 2010 по 2015 рік депутат Надвірнянської міської ради від "Партії регіонів", у 2010 році призначений на посаду першого заступника Надвірнянської РДА. У 2013 році фірма "Струмок" виграє тендер на 6,5 млн гривень на послуги з прання білизни для ДТГО "Львівська залізниця".
Після двох років розчистки русла облводгосп дозвіл на руслоочисні роботи анулював. Проте власники фірми вигадують нові "законні" методи видобування шутеру. Так з'явився новий кар'єр на місці старого "Родовище-Тарновицьке", який розташований на р. Бистриця Надвірнянська поблизу Надвірної, який організував Василь Янцюк. Площа кар'єру сягає 4,5 гектари. Як з'ясувалося, кар'єр належить фірмі "Надвірнянський кар'єр Карпати", а видобуток піщано-гравійної суміші з кар'єру "Родовище-Тарновицьке" здійснює фірма ТОВ "Тарновицький кар’єр-Карпати".
Засновниками ТОВ "Тарновицький кар’єр-Карпати" є вищезгаданий ТОВ "Струмок", а кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – ті ж Янцюк Василь Миколайович та Янцюк Оксана Йосипівна, фірма яких виконувала руслоочисні та руслорегулювальні роботи на річці Бистриця Надвірнянська.
Нагадаємо, що за 4 роки облводгосп погодив 44 об'єкти для проведення руслоочисних та руслорегулюючих робіт на річках Прикарпаття. За весь час було завершено та здано в експлуатацію лише 7 об'єктів. Це свідчить лише про те, що основною ціллю для фірм-виконавців був вибір шутеру з ріки на власні потреби й заради заробітку, а не власне регулювання і очищення русел.
Офіційно з одного об'єкта за день в середньому вивозиться близько 50 м куб. шутеру, це 9 вантажівок. Але нами зафіксовано, що за добу з річки, де проводять руслоочисні та руслорегулюючі роботи, вивозиться мінімум 40 машин шутеру. Приблизно 400 гривень коштує завантажити та перевезти шутер вантажівкою. Продають – по 1400 гривень за вантажівку в 6 кубометрів. Різниця – здебільшого "чорний нал" – осідає в кишенях бізнесменів. Чи не логічно припустити, що не залишаються без "подяки" й ті, хто їм всіляко сприяє? А за нашими підрахунками, "навар" – це щонайменше 700 тис. гривень на місяць лише з цього одного місця, де проводять "очистку русла".
Та повернімося до головного у цій схемі.
Основна відповідальність за руслоочисні роботи лежить на управлінні водних ресурсів. Саме його спеціалісти виїжджають на місце, вивчають ситуацію, оголошують конкурс, погоджують проект і здійснюють технагляд за роботами. Проте начальник управління водних ресурсів в Івано-Франківській області Роман Михайлюк стверджує: "Наша роль основна в тому, щоб вибрати місце проведення таких робіт не там, де хтось собі придумав, а там, де це дійсно потрібно. А замовниками всіх цих робіт є органи місцевого самоврядування, вони вповноважені контролювати обсяг вивезеного шутеру, а також можуть розірвати угоду, якщо запідозрять підрядників у нечесності".
На багатьох об'єктах нами було зафіксовано неконтрольований вибір шутеру поза межами проекту, а також рух вантажівок через ріку, що категорично заборонено. В с. Воскресинці на річці Прут руслорегулюючі роботи проводить фірма ТзОВ "Авто-Статус 1". На площі в два гектари поза межами проекту виконавець вирубав усі дерева та вибрав шутер. Представник облводгоспу Іван Процюк, відповідальний за технічний стан виконання робіт, стверджує, що порушень немає. І так на всіх об'єктах.
Саме спеціалісти управління водних ресурсів покривають ці порушення. Саме вони вирішують, кому продовжити дозвіл на руслоочисні роботи, а кому – скасувати. Схоже, все залежить від того, наскільки фірма-виконавець готова ділитися.
За весь час жодного виконавця руслоочисних робіт на річках, жодного сільського голову, жодного спеціаліста з технагляду облводгоспу не було притягнуто до відповідальності. Поліція та прокуратура лише розводять руками.
Після таких "руслоочисних робіт" береги наших мальовничих річок Лімниці, Прута, обох Бистриць, Свічі і Чечви, перериті вздовж і впоперек, нагадують місячні кратери.
Євген Гапич
