п'ятниця, 23 червня

Тепла Долина: як прикарпатський райцентр став прикладом для країни

У 2007 році, коли енергоносії були дешевими, а українці ще не розуміли, що треба економити, Долина ризикнула і взяла курс на енергоощадність. Міські посадовці не лише говорили про потребу економити, але й активно впроваджували енергоефективні заходи у бюджетній і приватній сферах. Мерія Долини зуміла залучити для цього багатомільйонні грантові та кредитні програми від європейських інституцій. І сьогодні про Долину говорять як про приклад для всієї країни.
Сонячний колектор на даху дитячого садка "Золота рибка" Сонячний колектор на даху дитячого садка "Золота рибка"

За останніх 9 років Долина зекономила десятки мільйонів гривень за енергоносії: тут рішуче відмовилися від централізованого опалення, перевели 60% бюджетних установ на альтернативні джерела палива, зробили комплексну термомодернізацію цих будівель, обладнали дитячі садки сонячними колекторами і утеплили третину житлового фонду. Є всі підстави говорити про "кейс Долини" і приклад для інших міст.

Як 20-тисячний районний центр з річним бюджетом приблизно 50 мільйонів гривень зміг зробити те, що у більшості міст видається фантастикою? Міський голова Долини Володимир Гаразд та його команда переконані, що в їхньому успіху нема нічого неймовірного і таке під силу будь-якому муніципалітету. Аби тільки бажання.

 

Від ідеї до візії

Старт енергозберігаючої реформи у Долині припадає на 7 листопада 2007 року, коли райцентр приєднався до асоціації "Енергоефективні міста України", ставши її п'ятим членом. Зараз в асоціації 70 міст, а Володимира Гаразда вже протягом восьми років обирають її головою.

Тверезо оцінивши загрози здорожчання енергоресурсів, у Долині взялися за розробку власної енергоефективної стратегії. У 2008 році у міську раду прийшов працювати 22-річний випускник ІФНТУНГ Володимир Смолій.

"Володя прийшов волонтером після інституту і шукав своє місце під сонцем. Спочатку було складно, він розумний, але ми не розуміли, до чого йому лежить душа... Одного дня запропонував йому зайнятися цією темою. Так він став першим енергоменеджером у міськраді", – пригадує  події того часу Володимир Гаразд.

Володимир Смолій одразу взявся за налагодження системи енергоменеджменту, збору інформації про споживання енергоносіїв у бюджетних установах. Отримані дані систематизували, визначали, де найбільші енерговитрати, та їх причини.

"Енергоменеджер кожного дня проводить оцінку енергоспоживання, якщо є значне відхилення, контактуємо з відповідальними особами по закладу і встановлюємо причину. Якщо причина вагома, то стараємося її усунути, якщо об'єктивних причин немає – проводимо виховні бесіди. Це дуже спонукає людей до контролю. Відколи працює система енергоменеджменту, усі знають – треба економити. Зараз нема такого, що оператор підкрутив котел так, що дихати неможливо, і пішов собі, чи у суботу, коли дітки вдома", – говорить Наталія Головата, начальник відділу інвестицій, енергозбереження та муніципального розвитку Долинської міської ради.

Начальник відділу інвестицій, енергозбереження та муніципального розвитку Долинської міської ради Наталія Головата

Це був перший захід, але вже він зменшив споживання традиційних енергоресурсів у бюджетних установах на 10%.

Переломний момент стався у лютому 2009 року, коли міський голова Володимир Гаразд у Брюсселі підписав "Угоду мерів".

Угода мерів – провідна ініціатива, започаткована Європейським Союзом, котра охоплює місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Слідуючи цим зобов’язанням, підписанти Угоди прагнуть скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи, таким чином, розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. 

Завдяки Угоді мерів установи ЄС зробили безпрецедентний крок у безпосередньому залученні місцевих і регіональних органів влади, визнаючи їхню важливу роль у досягненні амбітних цілей у галузі енергетики й збереження клімату.

 

За Угодою місто взяло на себе зобов’язання до 2020 року виконати так звані 3 по 20: скоротити споживання основних енергоресурсів на 20%, збільшити використання альтернативних енергоресурсів на 20% та скоротити викиди СО2 на 20%. Натомість Єврокомісія зобов’язалася допомогти місту розробити власний енергетичний план, щоб досягнути цих цілей.

26 травня 2011 року уже готовий План дій сталого енергетичного розвитку міста Долина (SEAP) на 2011-2020 затвердила сесія Долинської міської ради.

Ці програмні документи – "Угода мерів" та власна стратегія енергоефетивного розвитку – дали сигнал інвесторам, бізнесу, проектам міжнародної технічної допомоги, що з Долиною можна працювати.

"Власне тому за ті роки вдалося залучити дуже багато різних позабюджетних коштів. Спочатку суми були невеликі. Ми запровадили систему автоматизації управління енергією у дошкільних закладах, поміняли освітлення на енергозберігаюче. Залучали кошти ПРООН і вигравали конкурси місцевого самоврядування. Це були дрібні гроші", – розповідає міський голова.

Більше коштів вдалося залучити за програмою так званого Кіотського протоколу.

Кіотський протокол – міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Головна мета угоди – стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети.

 

"Виграли лише через те, що мали всі програмні документи і кошторисну документацію, – розповідає Володимир Гаразд. – І коли японці поставили вимогу: даємо гроші, але тим, хто має документацію, то з 34 проектів, які Кіотський протокол фінансував в Україні, половина була з Долини".

Тоді утеплили усі дитячі садки і лікарню.

 

Газ – як альтернатива

Протягом останніх років у Долині 60% бюджетних установ перевели на твердопаливні котельні. У закладах охорони здоров’я цей показник перевищує 90%. У більшій частині установ замінені вікна та двері, утеплені фасади. Три з п’яти дитячих садків обладнані сонячними колекторами, які повністю покривають потреби у гарячій воді.

Більшість міського транспорту, комунальні машини і сміттєвози, які можна було переобладнати на газ, – переобладнано. Стимулює міська влада і приватних перевізників переходити на газ.

Першим системним заходом з енергозбереження у комунальній сфері Долини стала розпочата в 2008 році кампанія з модернізації мереж вуличного освітлення. До 2013 року мережу розширили більш ніж в 6,5 разів: з 600 до 3,8 тисяч світлоточок, при цьому зменшивши споживання енергії на 10%. Все завдяки заміні старих ламп рожарення на енергозберігаючі – натрієві. Вартість усього 5-річного проекту – 3 мільйони гривень.

У 2012 році у рамках проекту Європейського Союзу "Підтримка проектів енергоефективності в малих містах України" в Долині провели комплексну термомодернізацію краєзнавчого музею "Бойківщина", а також замінили вікна у школі естетичного виховання, художній школі та школі юних техніків. Вартість проекту – 1,6 мільйона гривень, з яких кошти Європейського Союзу – 1,26 мільйона, решта – міський бюджет.

Також з 2012 року в Долині втілювали проекти державних цільових екологічних інвестицій на 10,3 мільйона гривень. За ці гроші утеплили фасади мінеральною ватою, а також замінили вікна і двері у чотирьох дитсадках, школі та двох закладах охорони здоров’я, у тому числі Долинській ЦРЛ.

За словами міського голови, такі заходи дали чималу економію. За даними звіту за 2014 рік, лише одна лікарня протягом року на газі зекономила 1 мільйон гривень.

"У нас стоїть завдання за два-три роки повністю перейти на тверде паливо і провести утеплення у всій бюджетній сфері. Газ залишиться саме як альтернатива. Смішно звучить: "газ як альтернатива"... Краще скажемо: як резервне джерело енергії. Щоб якщо щось поламається, можна було увімкнути газ", – говорить Гаразд.

Міський голова Долини Володимир Гаразд

Один із зразкових об’єктів з впровадження енергоефективних заходів у Долині – найбільший дитячий садок міста "Золота рибка". 

Садок відкрився 1986 року як відомчий від бавовнопрядильної фабрики. З того часу пережив чотири реорганізації. Типовий формат садочку повернули у 2008 році. З плином часу будівля почала руйнуватися. Трухляві вікна і двері потрібно було терміново міняти. Потребував утеплення і фасад, з якого почала сипатись штукатурка.  

Гроші вирішили шукати у міжнародних донорів. Так, у 2010 році на умовах співфінансування батьків і працівників садка вдалося залучити грант ПРООН на заміну вікон.

"Вимога була 10% добровільних внесків від батьків і працівників. Зробили все, як треба, документально, через усі структури. Тільки двоє батьків на той час не здали, але ніхто не вимагав у них гроші, все робилося добровільно. А 90% між собою поділили міська рада і ПРООН", – говорить завідувач дитячого садка Оксана Коваленко.

Протягом двох років у садку замінили 157 вікон на суму 250 тисяч гривень. За цим же грантом були замінені вікна у садку "Росинка", там вартість робіт склала 160 тисяч гривень.

Далі були гроші від Кіотського протоколу, за які на умовах співфінансування з міського і обласного бюджетів у садку утеплили фасад та замінили ще 15 вікон і 15 вхідних дверей. Витратили на все 550 тисяч гривень.

За словами завідуючої, усе зроблено за європейськими стандартами. Завдяки заміні вікон, дверей та утепленню фасаду у садку вдалося підвищити температуру на 6-10 градусів.

За кредитні кошти Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО у садку встановили потужний сонячний колектор, який повністю покриває потреби у гарячій воді.

Коли не вистачає сонця, допомагає електричний бойлер. Використовують його не часто, кілька разів на рік, у дуже похмуру погоду. У "робоче сонце" вода нагрівається на понад 75 градусів, тоді спрацьовує автоматична система охолодження.

Усі лампи у "Золотій рибці" замінені на енергозберігаючі.                                         

Наступного року планують встановити власну котельню на твердому паливі та запустити басейн, який би працював цілорічно. Міська влада обіцяє передбачити на це кошти.

Схожа ситуація і в інших садках Долини.

"У всіх замінені вінка і опалювальні системи, утеплено фасади. Сонячні колектори стоять на трьох, ще на двох будемо встановлювати. Хочемо, щоб кожен садок мав свою котельню на твердому паливі", – ділиться планами Наталія Головата.

До кінця року у яслах-садку №10 "Росинка" запустять першу котельню на твердому паливі. Вартість котельні 1 мільйон гривень. Гроші взяли в кредит у корпорації НЕФКО.

"Вони дають дуже вигідні кредити під 2-3% річних у гривні, тому ми часто користуємося кредитними коштами", – каже Наталія Головата.

Енергозберігаючі заходи, проведені у садках, дозволили майже удвічі скоротити споживання газу. Якщо у 2013 році споживання газу у чотирьох садках було 30 тисяч куб. м, то у 2015 році – це 17 тисяч кубометрів.

Загалом, протягом 2009-2014 років в Долині на виконання "Плану дій сталого енергетичного розвитку" реалізовано проектів на загальну суму близько 25 мільйонів гривень. З цієї суми лише 2,5 мільйони – кошти міського та районного бюджетів. Решта – це різноманітні так звані "позабюджетні кошти", залучені в місто. 

 

Відмова від централізованого опалення: виправданий ризик 

Незважаючи на очевидні успіхи, у бюджетній сфері найбільше енергоресурсів втрачається у багатоповерховому житловому фонді. У Долині цю проблему вирішили радикально.

Долина стала першим містом в Україні, яке відмовилось від системи централізованого опалення, перевівши все на індивідуальне. Остання котельня була закрита 2007 року.

Міський голова Володимир Гаразд зізнається: це був дуже ризикований крок. Але на той час багато мешканців уже відмовилися від централізованого опалення, а місто не могло собі дозволити витрачати мільйони гривень на збиткові котельні.

Місто допомагало долинянам переходити на автономне опалення: надавались безкоштовні консультації, малозабезпеченим з міського бюджету компенсовували частину витрат на купівлю та встановлення котлів.

За рішення відмовитись від централізованого опалення міський голова Долини ще довго "отримував на горіхи" від київських чиновників. Йому закидали "розвал всієї системи енергетики". Але зараз Володимир Гаразд переконаний: рішення було правильним. 

Перехід на індивідуальне опалювання дав економію газу на 10 мільйонів кубометрів у рік.

 

Багатомільйонне утеплення за кошти Євросоюзу

Система опалення була лише частиною проблеми. Великі енерговитрати були через неутеплені багатоквартирні будинки. Більшість багатоповерхівок у Долині – радянські панельки.

Держава у той час підтримки на утеплення багатоквартирних будинків не давала, тому кошти почали шукати у європейських інституціях.

У 2009 році у рамках співпраці з Муніципальною програмою врядування і сталого розвитку ПРООН в Долині реалізували проект "комплексної термомодернізації багатоквартирного житлового будинку ОСББ". Пілотним будинком було обрано 3-поверхове ОСББ на 24 квартири. Вартість проекту склала 190 тисяч гривень.

Цей проект став передумовою для підписання 31 грудня 2014 року грантової угоди на 772,6 тисяч євро з Європейською Комісією, в рамках якої протягом 2015-2018 років в місті реалізовується проект "Зменшення енергоспоживання та викидів СО2 в секторі багатоквартирних житлових будинків міста Долина".

Грант на реалізацію цього проекту Долинська міська рада виборола на конкурсному відборі проектів від Європейського Союзу в рамках Програми SUDEP "Підтримка міст Східного Партнерства в імплементації Планів дій сталого енергетичного розвитку (SEAP) в рамках Угоди Мерів".

Над заявкою на грант працювали чотири людини: керівник проектної команди, заступник міського голови Володимир Смолій, начальник відділу інвестицій, енергозбереження та муніципального розвитку Долинської міської ради Наталія Головата, директор КП "Долина-Інвест" Олександр Кізима та представник КП "Управління комунального майна".

Володимир Смолій

Заступник міського голови м. Долина Володимир Смолій

Володимир Смолій розповідає, що проектом планували "вбити двох зайців": зменшити енерговитрати для населення та стимулювати у людей відчуття того, що вони є власниками всього будинку, а не лише своїх квартир. Проектом передбачено, що 20% коштів на утеплення будинку мають внести мешканці.

"Коли людина вносить хоча б гривню співфінасування, вона значно обережніше ставиться до виконаних робіт, вона усвідомлює, що це її гроші", – говорить Володимир Смолій.

Для участі у конкурсі потрібна заява від жителів, що вони дозволяють утепляти свій будинок, і декларація про згоду оплатити 20% від вартості утеплення. Запрошені міською радою спеціалісти попередньо провели енергоаудит всього житлового фонду.

Фото Долинської міської ради

Перший рік проекту був складним. Долиняни з недовірою ставилися до пропозицій утепляти будинки на умовах співфінансування.

"Люди говорили, що Європейський Союз профінансував все, а міська рада уже 20% вкрала", – згадує Наталія Головата.

Були ті, хто уже утеплили власні квартири і не хотіли знову платити, інші просто відмовлялися. Міська влада у цьому питанні зайняла принципову позицію: фінансувати проекти з утеплення будинків не буде, надаватиме лише організаційну допомогу.

"Будинок ніби хоче утеплятися, виграв конкурс, а 3-4 квартири не дають гроші. Одні ділили ті гроші на всіх і доплачували по 100-200 гривень, інші заарканилися і не платили. Цього року люди уже помудрішали і легше знаходять вихід із ситуації", – розповідає про перший рік реалізації проекту міський голова.

Показовим був приклад Ярослава Носовича, власника аптеки на першому поверсі житлового будинку. Підприємець заплатив за мешканців п’ятьох квартир, які відмовлялися робити внески на утеплення будинку.

"Уявляєте, ввечері заходить до вас директор аптеки, вручає чек і каже "будете мати – віддасте". Через кілька місяців людей замучила совість і майже всі повернули підприємцю гроші", – розповідає міський голова.

Минулого року за співфінасування ЄС і мешканців у Долині утеплили 13 багатоквартирних житлових будинків, цьогоріч конкурс виграли 17, плюс – п’ять будинків віднесли до резерву. Проте через тривале погодження європейських партнерів вдалося зробити три, ще три у роботі. Інші перенесуть на наступний рік, передбачені на них гроші ніхто не забиратиме.

Роботи з утеплення виконуються якісно, всі об'єкти приймає в експлуатацію спеціальна комісія з ЄС.

"Вони постійно приїжджають і контролюють роботи, – говорить Наталія Головата. – Ми постійно звітуємо. Кожного місяця подаємо інформацію про виконані роботи та витрачені кошти".

Мешканці утеплених багатоповерхівок розповідають про відчутну економію. Навіть якщо вимкнути на деякий час опалення, тепло у квартирі зберігається. 

Голова 60-квартирного ОСББ "Наша фортеця на Облісках" Галина Кузнєцова почала працювати над проектом, як тільки почула, що міська рада виграла грант. Перед цим майстер порахував жінці, скільки коштуватиме утеплити квартиру самостійно. Виходило приблизно 17 тисяч гривень, якщо використовувати пінопласт, і 22 тисячі – якщо мінеральну вату.

Галина Кузнєцова, голова ОСББ

За утеплення будинку за проектом Галина Кузнєцова заплатила 5200 грн. Проте згодом 40% від суми, яку повинні були виплатити мешканці за програмою SUDeP, компенсувала держава за програмою "Теплий кредит". Повернуті державою гроші ОСББ використало на ремонти у під'їздах.

Володимир Гаразд прогнозує, що по завершенні проекту у 2018 році в Долині утеплять 30-40% всіх житлових багатоквартирних будинків.

 

Будь, як Долина

Успіхи Долини не залишились непоміченими. Цього року місто першим в Україні та Східній Європі отримало сертифікат відповідності системи енергетичного менеджменту. Сертифікаційний аудит за вимогами стандарту ІSО 50001: 2011 року "Системи енергетичного менеджменту" проводила німецька організація "TÜV SÜD".
 

"Отриманий сертифікат – це перш за все імідж. Дуже допомагає при написанні інших проектів для залучення грантових коштів. На це інвестори завжди звертають увагу", – пояснює Наталія Головата.

З 2008-го року на енергетичну модернізацію Долина витратила приблизно 50 мільйонів гривень. Це з врахуванням проекту Європейського Союзу за програмою SUDeP, який триватиме до 2018 року.

Зупинятися на досягнутому в Долині не збираються.

"Пошук проектів у нас іде постійно, ми завжди пишемо і подаємося, у нас уже добра історія реалізації проектів", – говорить начальник відділу інвестицій, енергозбереження та муніципального розвитку Долинської міської ради Наталія Головата.

Заступник мера Володимир Смолій каже, що конкурс, який Долина виграла від Європейської комісії, не є разовим вливанням грошей в Україну. Зараз Єврокомісія анонсує наступний конкурс для підписантів "Угоди мерів". Планується, що його оголосять у березні-квітні 2017 року.

Долина уже має три ідеї для конкурсу. Це вуличне освітлення на LED-світильниках, продовження роботи з переведення бюджетних установ на опалення альтернативними до газу енергоресурсами та розвиток у місті сонячної енергетики. З яким саме проектом іти на конкурс, вирішуватимуть під час обговорень у міській раді.

 

Слово експерта:

Директор Департаменту міжнародних програм в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Олена Трегуб зазначає, що сама Угода про асоціацію з ЄС не пропонує ніякої додаткової зовнішньої допомоги Україні з боку Європейського Союзу.

Директор Департаменту міжнародних програм в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Олена Трегуб (фото з мережі Фейсбук)

"Україна сьогодні отримує допомогу ЄС через Інструмент Східного Сусідства та по таких напрямах, як ядерна безпека, права людини, місцева влада, транскордонне співробітництво і т. д. Усі ці інструменти також доступні для інших країн регіону, а допомога саме Україні визначається певними критеріями, такими як розмір країни, якість реформ і т. д.

Після Революції Гідності допомога з боку ЄС значно зросла як відповідь на бажання українського суспільства розпочати глибоку трансформацію своєї країни, а також щоб впоратися з економічними негараздами та з гуманітарними наслідками, спричиненими війною на Сході. Допомога надається ЄС у вигляді макрокредитів фінансової допомоги, а також гуманітарних та стабілізаційних інструментів. Прогрес в області реформ призвів до щорічного збільшення допомоги від ЄС за останні 3 роки на 80 мільйонів через Інструмент Східного Сусідства", – роз'яснює Олена Трегуб.

 

Порадник від мера

Володимир Гаразд, якого уже тричі переобирали на посаду міського голови Долини, має кілька простих порад для колег-мерів:

- Для початку створити програмні документи і енергоефективну стратегію.

- Підписати "Угоду мерів". По-перше, вона має підтримку з боку ЄС. По-друге, дозволяє сформувати цілі і провести навчання енергоменеджерів. 

- Ключове – люди. Якщо міський голова робитиме все сам, нічого з того не вийде. Шукайте молодих людей, не бійтеся брати їх на роботу, мотивуйте і опирайтеся на них. Так формується команда однодумців, яка досягає успіху.

 

Автор: Василь КРАЙНИК

Фото і відео: Юрій ПАЛИВОДА

Матеріал публікується в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що реалізується Громадською організацією "Інтерньюз-Україна" у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).

Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора редакції КУРСу та не обов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.

КОМЕНТУВАТИ