неділя, 28 травня

"Ми просто йшли. У нас нема зерна неправди за собою..."

Богдан Томенчук Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти.
Не люблю довгих публікацій, але буду вдячний, коли цю прочитаєте до кінця...

Вони стояли рішучі, аж навіть затяті... Розумні очі світились чимсь раніше незнаним.

– Ось наші заяви... Ми їдемо на Майдан... Гори воно синім вогнем, ваше ЗНО... Там гинуть люди, а ми біля "компів" та при підлозі з електропідігрівом...

– Ні, поїдете всі, але по вахті. Ваш майдан тут, де вирішується право дитини з глибинки чесно випередити міністерського синочка у змаганні за місце в університеті... Ми не можемо допустити, аби в постмайданній Україні ЗНО не відбулося, бо це буде поразкою непоправною...

Ніхто донині не знав, що реєстрація на всеукраїнське ЗНО-2014 проводилась на івано-франківських серверах, а управлялась з ноутбука, який був під пахвою в одного активного учасника майданних подій...

Інформація перекопійовувалася щопівгодини, щосекунди десятки тисяч разів перекодовувалася.

 Будуть бити, ляжу на ноутбук, а щось страшніше, хоч перед дітьми соромно не буде...

Бувають же такі збіги... Високе небо над Зеленими святами. І десять років Івано-Франківському Регіональному Центрові Оцінювання Якості Освіти... 300 000 (!) дитячих доль і пречисті сльози їхньої радості. Виросло покоління переможців з вирівняним хребтом: вони ставали студентами всупереч усталеним українським уявленням про вступні кампанії. Сам дивуюся інколи, як і чому ми постали структурою, котра здатна іти впоперек і супроти всім підводним і надводним течіям.

Без нашого маленького колективу, наших друзів із системи ЗНО картина освітянського світу була би звичайнісіньким чорним квадратом, а то й взагалі чорною дірою, де безслідно зникають дитячі судьби.

Дякуємо долі, що дала нам сили і розуму бути лідерами і заспівувачами у багатьох процесах ЗНО. Разом зі своїми партнерами, зокрема ПП "Test-on-line", ми при розумінні і сприянні Українського ЦОЯО (І. Лікарчук) та колег з Донецька, Дніпра, Вінниці, Києва, Львова, Одеси, Харкова, згодом і Херсона, тримали  у ключові моменти, бувало!  на своїх провінційних плечах практично всі комп'ютерно-технологічні процеси всієї системи по суті єдиної успішної суспільно значимої реформи нашої НЕ ТІЛЬКИ освіти. Особлива вдячність колегам-освітянам з Буковини, Закарпаття, Тернопілля, Прикарпаття.

Як 19 чоловік змогли організувати за цей час близько мільйона тестувань і стільки ж обробок бланків результатів? 

Тільки практично тотальна інформатизація організаційних та управлінських процесів, абсолютно унікальна не лише для українських реалій, могла виручити і виручила. У співпраці з тим же "ПП "test-on-line" розроблено унікальний програмно-апаратний комплекс, здатний забезпечувати хоч щоденні ВСЕУКРАЇНСЬКІ контрольні роботи, діагностичні моніторинги з будь-яких предметів. Він успішно апробований зусиллями регіональних структур ЗНО всієї України. Це  прорив, здатний школу зробити ШКОЛОЮ. Але...

Нас тлумили, лиш тільки ми звелися на ноги, бо ми, ЗНО тобто, були сіллю в оці сильних світу цього усіх мастей і відтінків. Але щоб аж отак? Приїздити на "Мерседесах" і питати, звідки у нас ровер, і чому він "Україна" називається?..

Однак  є Бог на світі, і він  віруємо і віримо – з нами... У нашому фойє, перед Прапором України і Хоругвою Честі,  вимощена шахова дошка, на котрій білі починають і виграють, бо їхній Король допомагає своєму Пішакові стати Ферзем.

То фактично модель ЗНО: котра еліта допомагає своїм "низам" вибитися в люди, та еліта і святкує остаточну перемогу. Ми запропонували спільноті шахи і перемогу. До нас же прийшли грати "в Чапаєва" чи в кеглі... Прикро і гірко. Але не страшно. Навіть почесно...

Бо стоїмо і стояли за честь, за правду, за дітей... Зі святом вас, колеги. Зі святом тебе, Україно, бо вмієш уже не тільки вмирати, щоб перемогти, а й перемагати, щоб жити... VIVAT,  друзі, VIVAT!

КОМЕНТУВАТИ