вівторок, 28 лютого

Новорічні побажання прикарпатським медіа

Тарас Малий Регіональний представник Інституту масової інформації (ІМІ) в Івано-Франківській області. Координатор проекту онлайн-радіо “Urban Space Radio”, журналіст.
Про очікування, ролі і виклики, які стоять перед локальними прикарпатськими медіа в новому році. Що додасть драйву до роботи редакцій і чим зацікавити навіть найбільш вибагливу аудиторію?
Фото unsplash.com. Фото unsplash.com.

Про очікування на нішеві і незалежні медіа

У минулому році припинило свою роботу, напевно, єдине помітне нішеве медіа в Івано-Франківську – UFRA. Сайт не пропонував аудиторії новин, а намагався розповідати про "життя у Франківську", а точніше про людей, ініціативи та локальні історії міста. На жаль, вік цього медіа виявився нетривалим, хоча свою аудиторію в невеликому місті UFRA знайшла.

Десяток онлайн-ЗМІ щодня пропонують новини, а от нішу матеріалів, популярних серед аудиторії молодої і непостійної – 18–35 років, серед локальних платформ ніхто не закриває. У 2017 році хтось повинен її зайняти, запропонувавши аудиторії банальний лайфстайл: активний відпочинок, спорт, кіно, театр та локальні міські історії.

Ще один цікавий проект, який стався з медіапростором Франківська у році минулому, – Comixsans: "Франек, добрий ранек!". Його зробили якраз не франківці, а випускники школи урбаністики CANactions – кияни Олександр Шевченко і Дарина Подольцева та харків’янин Ярослав Яковлєв. З онлайну малюнки парадоксальних ситуацій з життя міста перейшли у друкований формат – невелику за розміром книжечку, яку місцеві жителі та гості можуть і сьогодні придбати в місцевих кав’ярнях і книгарнях. Та цей проект також не був довготривалим.

 

Нішеві і незалежні авторські проекти – блоги, комікси, подкасти – не живуть у нас довго, оскільки не мають сталого фінансування. Втім, швидко збирають аудиторію за допомогою соціальних мереж. Традиційні локальні медіа можуть купити такі проекти чи скоріше їхніх авторів, а ті, у свою чергу, приведуть за собою власну аудиторію (молодшу, нестабільну, але цікаву).

Проте навіть локальним медіа варто пам’ятати, що майбутнє – за комерційними проектами, які спроможні спочатку залучити свою аудиторію, а пізніше й підтримуватимуться нею та рекламодавцями. Очікування полягають у тому, що в новому році в нашому регіоні з’явиться одне чи два таких незалежних, але фінансово сталих медіа, що будуть здатні творити ексклюзивний і цікавий контент.  

 

Про виклики соціальною мережею

У 2016 знову зріс відсоток українців, які читають новини в інтернеті або ж дізнаються про них через соціальні мережі. За даними щорічного опитування в рамках проекту USAID "У-Медіа", який реалізовує Інтерньюз, приблизно 67% респондентів використовують інтернет для отримання новин. Для порівняння, у 2015 році цей показник був 64%.

Через інтернет за новинами слідкують переважно українці віком до 35 років, при цьому користуються вони не веб-сайтами, а агрегаторами новин (ukr.net) і соціальними мережами (Facebook та ВКонтакте). Cаме відсоток тих, хто переважно отримує новини зі стрічки у Facebook, зріс найбільше: з 12% до 21% (із 2015-го по 2016-й рік).

Івано-франківські онлайн-ЗМІ вже давно присутні у Facebook (принаймні більшість), інше питання – чи ефективно вони використовують цю соціальну мережу. Адже якщо вашу сторінку вподобали, це ще означає, що впродовж 24 годин потенційний читач не змінить свого рішення і не відмовиться від присутності ваших новин у своїй стрічці. Коли інформації більше, ніж на те є запит, на перший план виходять якість, достовірність (перевірені факти) і повнота інформації, а що стосується безпосередньо Facebook, то і кількість постів. Тут кожну новину публікувати не варто. Зрештою, хорошим варіантом є дайджести найвагомішої інформації.

Окрім того, не варто забувати і про інші соціальні мережі. Instagram – найефективніша платформа за результатами минулого року: збільшили ліміт тривалості відеороликів із 15 секунд до 1 хвилини, запустили аналог Snapchat – Instagram Stories. Вже неможливо ігнорувати той факт, що навіть локальним інтернет-виданням варто більше працювати над виготовленням візуального контенту. Короткі відео з героями ваших інтерв’ю, події, з яких ви ведете трансляції, чи навіть лайф-ролики звичного редакційного життя привернуть увагу краще за "гучні" заголовки на зразок "На Прикарпатті оголошено штормове попередження: очікуються сильні вітри і снігопади".

Втім, якщо ваша аудиторія впродовж дня більше працює, ніж зависає у Facebook, то ще одним ефективним інструментом залучення буде добре організована email-розсилка з найважливішими новинами і найцікавішими матеріалами за день. Таким чином, ваше медіа навіть підвищить необхідність переходів на веб-сайт, натомість ті ж соціальні мережі замикають читачів на собі.   

 

Про ролі локальних медіа

Локальні медіа опиняються в центрі уваги всеукраїнської аудиторії в моменти, коли з певних причин регіональний дискурс перетворюється в загальнонаціональний або ж у регіоні відбувається щось оригінальне.

У минулому році Івано-Франківськ тільки двічі опинився в центрі такого дискурсу. Це сталося після фестивалю Porto Franko Gogol Fest і згодом, з появою в місті нової роботи "Свіжа фарба" Славоміра Чайковського (ZBIOK). Тоді обговорення мистецької цінності муралів у Києві та Івано-Франківську, їхнє протиставлення на якийсь час стали чи не найцікавішими темами як у медіа, так і в соціальних мережах. Наш регіон нечасто потрапляє до загальноукраїнського дискурсу, але саме локальні медіа відіграють у ньому важливу роль – вони мають можливість першими розповісти місцеву історію широкій аудиторії, саме на них посилатимуться всеукраїнські медіа.

Окрім того, маємо роль і більш локальну, зорієнтовану насамперед на постійну аудиторію. Інформація про регіон, діяльність і рішення місцевих чиновників, ініціативи громади –  теми і дискурси, що цікаві передусім місцевим жителям. На перший погляд, щоб відіграти цю роль, потрібно лише професійно і відповідально виконувати свою щоденну роботу, більше уваги приділяти фактчекінгу, відмовитися від джинси.

Саме від спроможності редакцій локальних медіа реагувати на виклики часу і очікування аудиторії залежить, чи будемо ми спроможні у новому році розворушити зазвичай спокійне франківське медіасередовище, додати драйву до роботи власних редакцій, бути цікавими різній за віком аудиторії: постійній і особливо тій, що є найбільш вибагливою, – молодій.

КОМЕНТУВАТИ