неділя, 24 вересня

Попіл

Ростислав Шпук Підприємець, громадський активіст
Пропоную над міським озером встановити бетонну меморіальну плиту з прізвищами всіх, хто причетний до забудови навколо нього.
Зображення 1 / 11 Використовуйте клавіші для перегляду

Одразу за міським озером Франківська – єврейський цвинтар.

Для радянської влади він був просто джерелом "фундаментальних будматеріалів". На щастя, будівельного буму тоді ще не було, тому щось вціліло, і на початку 90-х його реставрували, перетворивши на унікальний меморіал.

А нині там – попелище. Все, що можна було спалити, – свіжоспалено, вкрито попелом – новим епохальним шаром цивілізації. Не залишилось навіть пластикових квітів, яких ще 2 роки тому було досить помітно. 

Тепер це кладовище швидше схоже на місце додаткового знущання над полеглими, посмертної кари, ніж на меморіал. На тотальне попелище воно не перетворено лише тому, що не все там горить. 

Таблички ж, які ще можливо прочитати, – продовжують "наївно" говорити про вічність. 
Гранітна ж плита при вході нагадує, що тут (тобто тут і на території теперішнього озера) розстріляно понад 100 000 євреїв, місцевих і зігнаних із сусідніх областей. Це така ж кількість, як у відомому Бабиному Яру! 

Ці місця потребують уваги і надзвичайної обережності.

То про яку, нафіг, забудову навколо озера може йтись взагалі???

Попіл, як символ спустошення і покаяння, мав би так густо посипати не ці безсилі могили, а всесильні голови тих, хто ініціює торжество такої забудови.

Тому пропоную над озером встановити бетонну меморіальну плиту з прізвищами всіх, хто причетний до надання дозволу на грандіозне зведення багатоповерхівок навколо нього. А також тих, хто причетний до самої ідеї забудови.

Хоча і цю плиту вони зруйнують. Бо вандали не бувають вандалами лише на паперах.

КОМЕНТУВАТИ