fbpx

Що нам не розказують про Донбас

Суспільство 20:53, 01.07, 2015

На тиждень в гості приїхала тітка, яка живе в Донецьку...

Як їхали 

Щоб приїхати сюди з Донецька, потрібне запрошення. Без нього не пропускають. Запрошення отримати нормально неможливо. За кожне запрошення мали заплатити 650 грн з людини. 
Маршрутка до найближчого блок-посту – 250 грн з людини, приймають тільки в гривнях. Через блок-пост черга на 500 метрів з людей і така ж з машин. Пройти без черги  20 грн з людини. На українській стороні знову підбирає маршрутка, далі  потягом до Києва.

 

Гроші

Зарплату і пенсію виплачують в рублях! Кажуть, що в рублях, бо ДНР торгує з Росією, тому мають рублі… 

В Донецьку свій обмінний курс: за 1 грн  2 рублі. Курс в Києві  0,38 копійок за 1 рубль.

Газ, електрика  все є. Хоча за комунальні послуги вже давно ніхто не платить. 

Українських продуктів в магазинах фактично немає. Львівське пиво – по 70 грн за пляшку.

В сім'ї краще мати пенсіонера. Їм щомісяця видають гуманітарку від Ахметова через фонди "Поможем". Колись давали гречку, тепер тільки перловку, манку, борошно. Олії давали колись літр, тепер пів. Наступного місяця кажуть, що вже не дадуть. "Ну нічого, будемо жити без жиру",  каже тітка. Постійно плаче. 

Фруктів, овочів майже немає або вони дуже дорогі. Російські продукти, які завозять в магазини, дуже поганої якості. Їх мало хто хоче купувати.

 

Пропаганда

По російському ТВ, яке там лише й транслюється, постійно показують Фаріон і кажуть: "Як вернетеся в Україну, будуть вас тільки Михайликами називати" … 

Інтернет є, хоча деякі сайти заблоковано. 

Про свої проукраїнські погляди заявляють вільно. Можуть прийти на роботу в вишиванці. Про різність поглядів сваряться між собою на побутовому рівні. 

Кажуть, коли читають українські новини, часто того, що там пишуть, насправді немає.

 

ДНР

В "армію ДНР" чи "міліцію ДНР" нікого примусово не забирають. Але ведуть масову пропаганду. По навчальних закладах розвішані оголошення. Обіцяють пільги на навчання тим, хто йде в ополченці. Платять за місяць "в ополченні" 350 доларів. 

Коменданська година працює. Після 7-8 вечора громадський транспорт вже не ходить. Та й взагалі, всі звикли після 7 вечора сидіти вдома. 

Хоча в місті підтримується ідеальна чистота. Троянд висадили більше, ніж до війни.

 

Настрої 

Дуже багато людей за Путіна і Росію. Хочуть автономію Донбасу.

Ті, хто за Україну, втомилися від війни. Хочуть, щоб все пройшло, як страшний сон. Але, на жаль, активно відстоювати свою державу не готові. Чекають, поки все закінчиться само собою.

В припципі, люди між собою говорять, що їх штучно "зіткнули лобами". Чекають на лідера, який зможе об'єднатися Україну. Шкодують за красивою країною, яка була…

Багато (приблизно половина населення) виїхали  хто в Україну, хто в Росію  Омськ, Новосибірськ, Ростов. Там працюють "в сіру".

Люди в повній прострації. Чого чекати, не знають. 

Район, де живе тітка, найменше попав під обстріли. Бомби влучили тільки в сусідній будинок, супермаркет, дитячий садочок, раз попали в підземний перехід. 

Підприємства і шахти не працюють. Старенький дідусь, 78 років, який все життя пропрацював на шахті, згадує про розбомблений аеропорт, знищений вокзал  і на старих, майже осліплих очах, виступають сльози…

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: