середа, 18 жовтня

Всі три роки після Революції – це боротьба з системою

Наталія Сербин Громадська активістка, волонтер, співзасновник ініціативи "Поранені SOS".
21 листопада – це день пам'яті та сповіді, день, коли українці звіряють свої вчинки з тією мрією, за яку стояли на Майдані, за яку полягла Небесна сотня.

На жаль, тривала війна, сумнівні і повільні реформи спричинили зневіру й розчарування в суспільстві. У кожну річницю Революції ми вшановуємо пам’ять загиблих, але відчуття, що мрія, за яку вони віддали життя, не наближається.

У постмайданівців багато невдоволення. Не дивно, амбіції, загострене відчуття справедливості, радикалізм і високі очікування – це ж такі люди вийшли першими на Майдан. Всі більш лояльні й дипломатичні та ті, що виходять, бо "власть міняється", приєдналися пізніше. Майданівці не хочуть чути про те, що все так і мало статися, бо так "пише історія", бо так закінчуються всі революції. Ні, тільки не Революція Гідності! Це ж інша революція, це наша революція, яка змінила нас і дала шанс змінювати нам свою державу. Та все ж таки, щоб не бути невдоволеним революціонером і не тегати "зраду", варто, мабуть, зазирнути в минуле, згадати перші революційні дні і пригадати, чому розпочалася революція, чому вийшли студенти, а за ними  всі, хто не був байдужим. 

Ми вийшли за європейські цінності, за вільні погляди і життя без "совка". Тоді для нас втіленням цих цінностей була Угода з Європейським Союзом про асоціацію. І тепер Угода між Україною та Європейським Союзом підписана, ми вже на шляху її імплементації, цю ціль досягнуто. На сьогодні уже йде мова про безвізовий режим, а ще три роки тому ми про це лише мріяли. 

Ми вийшли проти системи Януковича. І Януковича немає, верхівку системи знесли, ключові його соратники і друзі прислуговують Росії. Отже, ми правильно ідентифікували ворога, у нас вчасно спрацював інстинкт самозбереження як нації. 

Ми стали сильнішими, бо Майдан навчив нас діяти разом. Після Майдану сформувався великий пласт нових інститутів громадянського суспільства, які є сьогодні ключовими у просуванні реформ та втіленні змін. А головне – люди навчилися співчувати і допомагати один одному, робити зусилля, спільні зусилля, ми подолали байдужість, злізли з диванів, що згодом дало поштовх до масштабного волонтерського руху на підтримку фронту. 

Майдан став точкою відліку і для відновлення української армії. Саме вихідці із Майдану сформували добровольчі батальйони. Ми маємо сьогодні нову армію, будуємо сильнішу і ведемо війну з Росією. 

Після Майдану ми чітко визначили свої проблеми – корупція, клепотократія, а відповідно – потреба реформування всіх інституцій влади та створення нового політичного покоління, яке має прийти на зміну старим політикам.

Найбільше болить, що після Майдану так і не сталося справедливого покарання тих, хто причетний до розстрілів Небесної сотні. Та попри всі болі і сумніви Майдан нам дав цінних людей, незабутні спогади та відчуття піднесення і віри у власні сили. Єднаймося навколо ідей, спільної боротьби і будьмо романтиками. Боротьба триває. 

КОМЕНТУВАТИ