Є недосвідчені. На перше ж "киць-киць" підбігають, а як чують запах ковбаси – підлітають. І їх не турбує, що ковбаса зіпсована. Їх навіть не хвилює, чи та ковбаса взагалі є – хоч погладьте чи дайте об ногу потертись. Досвідченими вони стають, коли проригаються пліснявою або отримають під хвіст хорошу пізд@лину. Та й то – не з першого польоту після неї, а разу так з четвертого-п’ятого.
Трохи досвідченіші на "киць-киць" реагують ніби ліниво, але реагують. Підходять на відстань "встигнути вчасно з’їб@тись". Ковбасу спочатку нюхають, зиркаючи по сторонах, чи не летить в район задниці чийсь кірзак, а вже потім пробують їсти. Дуже досвідчені – беруть в зуби і валять їсти до підвалу. Погладити без ковбаси? Ага! Х@й дагоніш!
Є хазяйські. Вони просто вийшли в двір погуляти, поки хазяйка (в його розумінні – рабиня), обтирає обсикані ним одвірки. За ваше "киць-киць" подивляться на вас презирливо, як на кусок гівна. Інколи – навіть з жалем в очах і неприхованим "та йди ти нахєр, товаріщ". За кинутий кусок запліснявілої ковбаси в їхніх очах прочитаєте цитату з Гени Москаля "Ти шо, долб@йоб?". Єдине, що може зацікавити, – то кавалок чогось дуже доброго. Наприклад – свіжого м’яса (але обов’язково порізаного на шматки) чи тушонки. Тут він зробить вам одолженіє. Але все одно в його очах буде неприхований жаль, шо ви долб@йоб. Ібо дома в нього пара рабів і миска "Віскаса".
Ще є якість незрозумілі. Вічно кудись п@здують через двір, хєр зрозумієш, куди і навіщо. Не реагують ні на що. Взагалі. Особливо в березні. Навіть якщо під ніс кинути кавалок теплого з кров’ю кавалка свині. Гляне в нєдоумєнії на то м'ясо, потім так само на вас і поп@здує далі, думаючи "задовбали, чуть з путі праведного не збили, долб@йоби".
Знаючи, що виборці – як коти, кандидати ходять зі своїми "киць-киць" і "на – їж". Причому, в переважній більшості, після "киць-киць", легкого погладжування по спині і кавалка ковбаси – буде серйозна пізд@ліна. І не одна.
Може, досить бути недосвідченими котами?)