Книга "народилася" у лікарні, куди авторка потрапила із запаленням мозку. Коли їй поставили діагноз – синдром Ханта, вона одразу ж запостила у соцмережі "Hunt, Doctor, Hunt". Думка написати книгу назрівала ще до того, але сама ідея і перші рядки писалися саме в таких умовах. Перші 100 тисяч знаків – третину тексту – Гаська Шиян написала на телефоні. Майже два тижні їй не дозволяли ані вставати з ліжка, ані піднімати голови, ані читати, тож вирішила писати. У Галини лікарня не викликала негативу, вона почувалася, як в резиденції. У цей час їй вдалося переосмислити все.
"Основний меседж, який я вкладала, – це те, що абсолютне зло не може бути подолане і це річ, над якою потрібно працювати щодня і шукати на це найвинахідливіші способи. Але не виключено, що хтось цього взагалі не побачить, а хтось побачить зовсім інакше", – зазначає авторка.
У книзі авторка не вдавалась до традиційних кліше, а називала речі своїми іменами, писала звичайною, доступною і зрозумілою усім мовою.
Головний герой книги – темношкірий чоловік. Гаська Шиян каже, що для неї колір шкіри не відіграє особливого значення, а інколи навіть приваблює. Коли вона подорожувала світом, її стежки перетинались з представниками багатьох інших націй, таким чином відкривши той світ, до якого українці поки що не дійшли.
"В них відбулися сексуальні революції, а в нас – не відбулися фактично. Ми пожинаємо плоди їхніх сексуальних революцій, які ми навіть не усвідомили", – розмірковує Галина.
У романі присутні чимало еротичних сцен, через що книжка отримує суперечливі відгуки. Одні – просто в захваті від простоти і прямоти авторки, інші – вважають книгу аморальною. Але Гаська не переймається, каже, що їй "з цією книжкою комфортно і конфліктів не виникає".
"Я вважаю цю книжку ідеальною в цей час, в цей момент, іншою вона бути не могла. Насправді, я уявляла, що колись я сяду писати книжку, напишу багато сторінок рукопису, потім буду довго редагувати, підбирати кожне слово… Після цієї книжки в мене було таке відчуття, що я знала, що вона в моєму житті і житті читача, якому вона сподобається, на своєму місці. Це не означає, що я вважаю ці речі геніальними. Вони мають свою аудиторію людей, які це зрозуміють і проникнуться. Я розумію, що до тексту може бути багато зауважень, якщо дивитись з точки зору літературної критики. Я розумію, що комусь ця книжка може взагалі не сподобатися, але ж я її писала із запаленням мозку, воно й не дивно", – жартує письменниця.
"Hunt, Doctor, Hunt" президент ГО "Форум видавців" Олександра Коваль назвала "найочікуванішою книгою року". Крім того, він увійшов у довгий список "Книги року ВВС-2014".