Упродовж туру ділитимусь, як завше, найсокровеннішим, обіцяв Юрій Іздрик, анонсуючи свою книгу, яку він створив у співавторстві з Євгенією Нестерович. І дотримав слова. Найсокровенніше для Іздрика в цей час – створення віршів – прийшло до нього три роки тому.
“У мене все як не в людей, бо літератори зазвичай починають з поезії, потім видають прозу, потім переходять до колумністики. А в мене спочатку було кілька прозових творів, потім колонки, і аж тепер я дійшов до поезії. Три роки тому почав активно писати вірші”, – розповів Юрій Іздрик.
Реклама
Іздрик пояснив, що наговорив книжку, тому має співатора.
“Я вже дійшов до того віку і до тієї стадії, що можу робити все. Можу проповідувати”, – провокував письменник.
Провокував Іздрик аудиторію весь час презентації – читаючи свої ранні вірші, розповідаючи про те, як пишеться, і означуючи, хто може бути його аудиторією.
ВІдкрив поетичний сет Іздрик трьома своїми ранніми віршами, які сталися наприкінці 1990-х, коли, власне, переживав свій “прозовий” період. “Тоді вершиною поезії мені здавалися тексти Братів Гадюкіних”, – зізнався він. Франківцям добре відомий вірш Юрія Іздрика того часу “Панно Інно”.
“Пишу з легкої руки Павличка, якого вважаю своїм хресним батьком, – він сказав кидати інженерну роботу і серйозно займатися літературою, коли прочитав ці кілька віршів”, – напівсерйозно, напівжартома, а може, саркастично каже Іздрик.
З-поміж нових віршів, які увійшли до книжки “Summa”, письменник обрав до читання твір “Молитва”. “Це попса”, – означив захоплення цим текстом і сам текст Іздрик.
Що стосується книги “Summa”, то її автор означає як “лонгрід”.
“Невідомо, про що книжа – про всьо. Є базові речі і є антураж у тілі цієї книжки. Для кого ці вірші? Якщо маєте проблему з соціальною адаптацією, якщо у вас міні-напади соціопатії, втрата орієнтації в просторі, якщо до себе чуєте назвисько “лузер”, якщо маєте сумніви в тому, що все, що відбувається довкола, має хоч якийсь сенс, то ця книга – для вас. Якщо у вас все в шоколаді, то вам ця книжка не потрібна”, – припечатав Іздрик.
Очевидно, в такий спосіб франківець хотів також і створити контраст для своєї товаришки по презентації. Бо “Глибина різкості” Ірини Цілик, за його словами, – класична сучасна лірика.
“Цей тур – це абсолютно новий досвід. Проїхали схід і захід, і все, що посередині. Ми вже пройшли екватор, Івано-Франківськ – 19-те місто. Тур дав дуже багато – як дрібниць, так і важливих речей. От ми з Іздриком писали вірші один одному, гралися у поезію, як у фристайл. Були дуже теплі аудиторії, питання, подарунки у вигляді полуниць. Мій чоловік уже рік як в АТО, він там, а я тут, і от вирвався і приїхав у Сєвєродонецьк на мій виступ. Уже тільки задля цього одного варто було їхати в тур”, – розповіла про своє найсокровенніше, особисте Ірина.
Вірші – це те, що ти не можеш спрогнозувати і написати за завданням, вважає поетка. Перш ніж читати вірші з “глибиною різкості”, Ірина Цілик запропонувала слухачам поезію, якої немає в збірці, – вона створена просто цими днями.
“Це те, що мені дав власне тур”, – сказала поетка у передмові до вірша “Україна”.
Упродовж презентаційного поетичного туру від квітня до червня Юрій Іздрик та Ірина Цілик мають відвідати 25 міст. Попереду – ще шість. Супроводжує авторів президент Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ Святослав Померанцев.
